Справа № 628/4773/21

Провадження № 2/628/168/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

У складі: головуючого - судді Коваленко О.А.

при секретарі Кравцовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в місті Куп`янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2021 р. представник позивача звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 08.09.2020  року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис № 30437 про стягнення з нього на користь Акціонерного  товариства «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 34 247,93 грн. У травні 2021 р. він дізнався, що відносно нього винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64104596 приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В. на підставі вказаного виконавчого напису. Відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 р. з нього на користь АТ «Альфа-Банк»  стягнуто заборгованість у розмірі 34 247,93 грн. Також він дізнався з даної ухвали, що АТ «Альфа-Банк»  відступило право вимоги згідно Договору факторингу ТОВ «ФК» Фелікс», а воно в свою чергу відступило ТОВ «Вердикт Капітал». З виконавчим написом позивач не згоден, так як є обставини, які свідчать про порушення приватним нотаріусом його прав при здійсненні нотаріальних дій, при цьому останнім не була проведена перевірка згідно Переліку № 1172, внаслідок чого у нотаріуса відсутні відповідні документи. За таких обставин він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 30.11.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.11.2021 року на підставі заяви позивача винесена ухвала про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. для огляду у судовому засіданні оригіналів всіх документів, які були надані АТ «Альфа-Банк», та на підставі яких нею вчинено виконавчий напис №30437 від 08.09.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 34 247,9З грн.; витребування у АТ «Альфа-Банк» для огляду у судовому засіданні оригіналів всіх документів, які були надані АТ «АЛЬФА-БАНК» приватному нотаріусу Харі Н.С. відносно заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк»; витребування у ТОВ «Вердикт Капітал» для огляду у судовому засіданні оригіналів всіх документів, які були надані АТ «АЛЬФА-БАНК» приватному нотаріусу Харі Н.С. відносно заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк».

В судове засідання позивач не з`явився по заяві про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Представники відповідачів – АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» в судове засідання не з`явилися з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток. Відзиви на позовну заву не надали, про причин неявки не повідомили.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О.В. в судове засідання не з`явились з невідомих суду причин, належним чином повідомлені, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки та повернутий поштовий конверт з судовою повісткою з відміткою у про причину повернення – «за закінченням терміну зберігання».    

 Суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, а також у зв`язку з відповідною заявою позивача.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що згідно виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020  року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за реєстровим № 30437 звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків:  НОМЕР_1 , який є боржником за кредитним договором № 490969920 від 11.05.2017 року, укладеним із Акціонерним  товариством «Альфа-Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 14.10.2017 року по 01.06.2020 р. Сума заборгованості складає 33 597,93 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 20 249,07 грн., прострочена заборгованість по за комісією та процентами – 13 348,86 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту – 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією та процентами – 0,00 грн., 650 грн. – плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 18).

Згідно Оферти на укладення угоди про надання особистого кредиту № 490969920 від 11.05.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк» для укладення кредитного договору та отримання коштів у розмірі 22 937,93 грн. з процентною ставкою 39,9% річних (а.с. 19).

З Акцепту пропозиції про укладення угоди про надання особистого кредиту № 490969920 від 11.05.2017 р. вбачається, що ПАТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 22 937,93 грн., процентна ставка за користування кредитом - 39,9% річних, строком до 12.05.2019 р. (а.с. 21-22, 23-24).

Відповідно до копії ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2021року по справі №520/10001/21 сторону виконавчого провадження у виконавчому провадженні №64104596 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 08.09.2020 року №30437, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., про стягнення заборгованості з  ОСОБА_1  на користь АТ «Альфа-Банк» в загальній сумі 34247,93 грн., а саме стягувача - АТ «Альфа-Банк» замінено на його правонаступника – ТОВ «Вердикт        Капітал».

Крім того, з ухвали вбачається, що 21.12.2020 року між АТ "Альфа-Банк" та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» було укладено Договір факторингу №2, відповідно до якого АТ "Альфа-Банк" відступило ТОВ «ФК«ФЛЕКСІС» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 490969920. 21.12.2020 року між ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено Договір факторингу №21-12/20, відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 490969920 (а.с. 37-40).        

04.09.2020 р. АТ «Альфа-Банк» звернулося до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 , на користь АТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 33 597,93 грн. (а.с. 85).

Згідно виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 490969920, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Альфа-Банк» станом на 01.06.2020 р. складає 33 597,93 грн. та станом на дату 04.09.2020 р. вказана заборгованість не погашена (а.с. 86).

Згідно заяв від 17.06.2021 р., 01.07.2021 р., 10.09.2021 р., 23.10.2021 р. позивач звертався до Київського державного нотаріального архіву, ТОВ "Вердикт Капітал", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. та до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання копій документів, на підставі яких вчинено вказаний виконавчий напис (а.с. 25, 27, 29, 32, 35).

Відповідно до відповіді АТ «Альфа-Банк» від 03.11.2021 р. №95508-23.1-б/б, АТ «Альфа-Банк» не уповноважений виступати суб`єктом правовідносин за договором кредиту № 490969920 від 11.05.2017 р., контроль за виконанням кредитних зобов`язань відповідно до договору факторингу здійснює ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" (а.с. 36).

Відповідно до відповіді Київського державного нотаріального архіву від 24.06.2021 р. № 2174/01-21, станом на 24.06.2021 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не передавала документи нотаріального діловодства тьа архіву на державне відповідальне архівне зберігання до Київського державного нотаріального архіву (а.с. 26).

Відповідно до довідки про надання інформації від 22.07.2021 р. № 38608/ПІ-О-3130/19.1.5, наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.03.2021 № 280/6 діяльність приватного нотаріуса Хари Н.С. припинена з 15.03.2021 (а.с. 41-42)

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідност.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно доч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідност.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Такими актами є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 щодо Вчинення виконавчих написів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 року по справі № 137/1666/16-ц вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 зроблено висновок, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

Дана позиція також викладена у пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19). При цьому також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Таким чином, для обґрунтування правомірності своїх дій, відповідач повинен був надати суду докази, які стали підставою нотаріусу для видачі оспорюваного виконавчого напису.

Враховуючи те, що в порушення зазначених процесуальних норм права, відповідачами не спростовано доводи позивача, що зазначена заборгованість не є безспірною, а також не надано інших доказів щодо правомірності своїх дій, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно роз`яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», в п. 6 зазначено, що відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Інакше кажучи, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Рішення у таких справах фактично жодним чином не впливають на нотаріусів.

Статтею 141 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так за загальним правилом, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11,  57, 80, 81, 137, 141, 258 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 30437 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного  товариства «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 34 247,93 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн., тобто з кожного по 454 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 27.01.2022 р.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий         Коваленко О.А.