Справа   2-33/11                                                                                                                                                                                                           

                    РІШЕННЯ

     Іменем України

    11.01.2011  року                                                          Чорноморський районний суд

                                                                                               Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді -                                                            Стебівко О.І.

при секретарі -                                                                                Мініной К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми, суд

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1  звернувся  до  суду з позовом  до ОСОБА_2 про стягнення суми. Свої вимоги мотивував тим, що 31.03.2009 року між ним та відповідачем був укладений договір займу, за умовами якого позивач передав відповідачу грошову суму у розмірі 75000 доларів США. За умовами договору відповідач повинен був повернути борг в строк до 31.12.2009 року. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання.

          Рішенням Чорноморського районного суду АРК від 24.03.2010 року був задоволений позив позивача до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, та з відповідача стягнена сума у розмірі 598875 грн.

Однак станом на 21.10.2010 року відповідач не виконав зобов’язання з повернення грошових коштів не виконав, продовжує користуватися коштами, що належать позивачу по справі, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача по справі інфляційне збільшення суми у розмірі 46316,75 грн.,  відсотки за користування грошовими коштами  у розмірі 3% річних у сумі 14471,45 грн.,  а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав.

 купівлі-продажу. По якому  він отримав грошові кошти у сумі 75000 доларів США та  

          Суд заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи,  вважає, що  позов   підлягає задоволенню.

Як встановлено судом дійсно 31.03.2009 року позивач надав у борг відповідачу по справі гроші у розмірі 75000 доларів США, що дорівнює 598875 грн., що підтверджується копією розписки та рішенням Чорноморського районного суду АРК від  24.03.2010 року по справі №2-200\2010 року.

          До цього часу відповідач користується належними позивачу грошами, відповідних відсотків не сплачує, індекс інфляції за час з 01.01.2010 року по 21.10.2010 року склав 44316,75 грн.  

          Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

          Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтєю 629 ЦК України передбачено що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтєю 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України яка дорівнює 3%..

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Стаття 1049 ЦК України передбачає що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст. 61 ЦПК України  обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

          Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стаягенню проценти у сумі що складається з  (598875 *3%*294 дні прострочки) = 14471,45 грн, інфляційне зщбільшення суми боргу у розмірі 44316,75 грн., та судові витрати.

  Керуючись  ст.1049 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,209,212-215ЦПК України, суд

                                      ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 58788,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 51 грн., та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гри., всього стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 171 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 536,88 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення   апеляційної скарги.

             Головуючий суддя:                                                                            О.І. Стебівко