Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #133843910

Ухвала

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 202/8627/19

провадження № 61-21474ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, за участю заінтересованих осіб: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Акцент-Банк»,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 рокуГоловне управління Державної податкової служби у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження.

Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 02 липня 2021 року, а касаційну скаргу Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій областіподало до суду 28 грудня 2021 року.

У касаційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що вперше подало касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання касаційної скарги, однак ухвалою від 19 листопада 2021 року Верховний Суд визнав її неподаною та повернув.

Відповідно до частин другої та третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Наведені Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій областіпідстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки попередня подача неналежно оформленої касаційної скарги та вчасне неусунення її недоліків не є поважними причинами для поновлення процесуального строку.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 3 статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області зазначило пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Разом з тим, особа, яка подала касаційну скаргу, не зазначила, щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Таким чином, Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку із наведенням інших поважних підстав для поновлення строку та наданням цьому доказів, а також надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), а такожзазначено, щодо застосування яких саме норм права відсутній висновок Верховного Суду.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 червня 2021 року залишити без руху.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби у Запорізькій області строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Мартєв



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація