УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/13856/21 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Жизнєвський Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м.Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Жизнєвського Ю.В.

за участі:

особи, щодо якої

складено протокол

про адміністративне

правопорушення ОСОБА_1

представника ОСОБА_1

- адвоката Омельчука І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Омельчука І.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнено з останнього судовий збір в сумі 454 гривні.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 12.10.2021, о 15 год. 00 хв., у м. Житомирі, по вул. Івана Мазепи, 98, керував автомобілем Opel Vectra реєстраційний номер іншої держави НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп`яніння, в установленому законом порядку відмовився.

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції адвокат Омельчук І.М. подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду, а також зазначену вище постанову Богунського районного суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що у ОСОБА_1 була поважна причина відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, так як останній був зобов`язаний прибути по роботі для того, щоб зробити колективні фотографії дітей, які разом з батьками чекали на нього.

Зазначає, що ОСОБА_1 повідомив при цьому працівника поліції, про те, що пройде огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі через годину, проте це було проігноровано поліцейським, хоча огляд на стан алкогольного сп`яніння можливо було провести в межах відведеного часу, тобто не пізніше 2 годин, що передбачено Законом.

На думку апелянта, підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було, оскільки останній не вживав алкоголю, не перебував у стані алкогольного сп`яніння, не мав ознак сп`яніння, що можуть підтвердити свідки, які були залучені для огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Окрім цього, апелянт вважає, що поведінка поліцейських та їх дії мали ознаки спонукання до надання їм неправомірної вигоди.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу.

Окрім зазначеного, акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи в суді першої інстанції за станом здоров`я, адвокат який представляв інтереси ОСОБА_1 не повідомив останнього про прийняте судом рішення, про наявність постанови та її зміст ОСОБА_1 дізнався за межами строку на апеляційне оскарження, копію постанови суду першої інстанції отримав - 10.01.2021 року в зв`язку з чим пропустив строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника Омельчука І.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Омельчука І.М. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційні вимоги адвоката Омельчука І.М. про поновлення йому строків на апеляційне оскарження зазначеної постанови є обґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції 24.12.2021, а копію постанови отримав особисто 10.01.2022 - в день подачі апеляційної скарги.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку, яка мала місце 12.10.2021 підтверджується зібраними у справі та перевіреними судом доказами, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №530422 від 12.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків;

- рапортом сержанта поліції Ярошинського А.В. від 12.10.2021, згідно якого 12.10.2021 за порушення правил дорожнього руху було зупинено автомобіль Opel Vectra реєстраційний номер іншої держави НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . При цьому, в ході спілкування з даним водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію працівників поліції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких, ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», аргументуючи це тим, що поспішає на роботу, після чого поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, однак останній також відмовився;

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» відмовився, на пропозицію проїхати до найближчого медичного закладу для огляду на стан алкогольного сп`яніння - також відмовився, посилаючись на те, що зараз він поїхати не може, так як його чекають по роботі, а зможе десь через годину.

Зі змісту ст.130 КУпАП вбачається, що об`єктивною стороною вчинення цього правопорушення є керування особою транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння, або відмова особи від проходження у передбаченому законом порядку освідування на стан такого сп`яніння.

Пунктом 2.5 ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння.

Згідно ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія, даний огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до положень п.6 розд.1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі «Інструкція»), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Враховуючи вищевказані матеріали справи та положення чинного законодавства, зазначені вище докази є достатніми, щоб стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки останній, як вбачається з зазначеного вище відео з нагрудної камери поліцейського, в присутності двох свідків, відмовився, як від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці, так і в умовах закладу охорони здоров`я.

Що стосується доводів апелянта про поважність причини відмови ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння та про можливість проходження останнім такого освідування в медичному закладі через певний час, то такі доводи апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки порядок освідування на стан алкогольного сп`яніння чітко регламентується вищевказаними нормами Закону, згідно яких ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги працівника поліції та пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці, або ж одразу, у разі відмови від такого освідування, в найближчому закладі охорони здоров`я.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 мав змогу пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці, за допомогою приладу «Драгер», проте відмовився від такого проходження в присутності двох свідків, від проходження освідування в закладі охорони здоров`я останній також відмовився.

З приводу тверджень апелянта про безпідставність огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки останній не вживав алкоголь, не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не мав ознак сп`яніння, то вони є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння, а не керування транспортним засобом у нетверезому стані.

Доводи апелянта про те, що поведінка працівників поліції та їх дії мали ознаки спонукання до надання їм неправомірної вигоди не спростовують обставин, викладених у постанові судді про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, такі дані не знаходять свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані, що вказують на те, що ОСОБА_1 звертався із відповідною заявою до правоохоронних органів, відносно вищезгаданих фактів.

Окрім того, суд вважає необґрунтованими посилання апелянта про те, що працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки дані пояснення спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а також письмовими пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Також безпідставними є твердження апелянта, про те, що працівник поліції перед проведенням освідування на стан алкогольного сп`яніння не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу, оскільки останній відмовився від проходження такого освідування в присутності двох свідків.

Вид адміністративного стягнення призначений ОСОБА_1 відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновки постанови суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП апеляційний суд вважає належними та обґрунтованими, підстав для її скасування, в тому числі з причин, які апелянт Омельчук І.М. вказує у своїй апеляційній скарзі не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити представнику ОСОБА_1 - Омельчуку І.М. строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2021 року.

Апеляційну скаргу адвоката Омельчука І.М. - залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 24 грудня 2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: