УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2022 року

м. Київ

справа № 2-214/11

провадження № 61-484ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа

та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська із заявою про видачу дубліката виконавчого листа

та поновлення строку для його пред`явлення до виконання, в обґрунтування якої посилався на те, що постановою державного виконавця від 16 вересня

2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку із забороною звернення стягнення на майно. Вказаний виконавчий лист отриманий його представником.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду,

не мав змоги тривалий час звертатися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, а тому просив поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа

по справі № 2-214/11.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого

2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Видано дублікат виконавчого листа та поновлено строк для пред`явлення його до виконання. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року ухвалу суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про відмову

в задоволенні заяви.

05 січня 2022 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа

до виконання необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення

у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених

у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після

їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження

за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання можуть бути оскаржені

в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України).

Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, після їх перегляду

в апеляційному суді, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

Таким чином, постанова апеляційного суду, якою переглянута ухвала суду першої інстанції, щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження в справі

в частині щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа необхідно відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року, в частині видачі дубліката виконавчого листа, необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним

і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Судом встановлено, що у провадженні Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська з 22 серпня 2007 року перебувала цивільна справа

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого

2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. У рахунок заборгованості за договором позики стягнуто 500 000,00 грн, у рахунок процентів за договором - 10 000,00 грн.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів в розмірі

10 000,00 грн та правничої допомоги в розмірі 12 500 грн скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 19 вересня 2012 року рішення апеляційного суду,

та рішення суду першої інстанції, в частині, що залишено без змін рішенням апеляційного суду, залишені без змін.

08 травня 2012 року ОСОБА_1 отримано виконавчий лист, про

що свідчить його власноручний підпис на довідковому листі справи, і дата пред`явлення виконавчого листа до виконання зазначена у листі як 19 квітня 2013 року.

На підставі пункту 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів

у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала

у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачеві дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі

0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про виконавче провадження»

(у редакції, чинній на час видачі виконавчого документа по цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки для пред`явлення до виконання судових рішень встановлюються

з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Цей закон втратив чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 375 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня

2016 року, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання

у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до частин першої-другої статті 12 вищезазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 поза межами строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, і не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності об`єктивних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документа.

Заявником не надано суду жодного належного та достатнього доказу, який

би підтверджував факт втрати виконавчого документа, а також існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа

до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа.

У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами.

Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам

до виконавчого документа, встановленим законом.

Єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.

При вирішенні питання про видачу дублікату виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду

на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Разом з цим апеляційний суд встановив і це убачається з оскаржуваної постанови апеляційного суду, що виконавчий лист, який перебував

на примусовому виконанні в Соборному ВДВС м. Дніпра ГТУЮ

у Дніпропетровській області, повернуто стягувачу 16 вересня 2015 року,

12 листопада 2015 року його отримав представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки ОСОБА_1 не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа

до виконання, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання

не поновлений, тому відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Із касаційної скарги, убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального

та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо

їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року.

Керуючись частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 08 грудня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання у справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити на адресу ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська