Справа № 2-789/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Бердан Н.В,
секретаря Слободян Т.Я.
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЗАТ „Магній" про стягнення розрахункових сум, компенсації частини втраченого заробітку у зв"язку з порушенням термінів виплати, вартості талонів на молоко, вартості проїзду та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що з 24.08.1990 р. перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 02.10.2006р. була звільнена з роботи згідно п.1 ст.40 КЗпП України в зв"язку з скороченням чисельності і штату. Однак при звільнені відповідач не провів з нею розрахунок. Просить стягнути з відповідача 1270,63 грн. заборгованої заробітної плати та 74,97 грн. компенсації частини втраченого заробітку у зв"язку з порушенням термінів виплати. Також просить стягнути з відповідача 135 грн. вартості талонів на молоко, 55,50 грн. вартості проїзду на роботу. Окрім того вважає, що неправомірними діями відповідача їй спричинена моральна шкода, яку оцінює в 500 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити, а також поновити їй термін звернення до суду в частині стягнення моральної шкоди, в зв"язку з перебуванням на лікуванні. Моральна шкода полягає в тому, що через невиплату заробітної плати вона повинна була обмежити свої витрати на проживання та харчування. Оскільки має хронічне захворювання, то потребує додаткових витрат на лікування.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Суд, в межах заявлених вимог позивачки, дослідивши надані докази та заслухавши позивачку, вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 02.10.2006р.
В силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Однак відповідач розрахунку з ОСОБА_1 не провів. Довідкою від 12.03.2007 року /а.с.З/ відповідач підтвердив, що борг по заробітній платі станом на 01.12.2006р. перед позивачкою складає 1270 грн 63 коп., яку слід стягнути з відповідача в користь позивачки. Оскільки невиплата даного боргу привела до втрати заробітної плати, то з відповідача в користь позивачки слід також стягнути компенсацію в сумі 74 грн. 97 коп. /згідно наведених в позовній заяві розрахунків/, яка передбачена Постановою KM України №159 від 21.02.2001 року зі змінами.
2
У відповідності до СТ.166 КЗпП України та п.6.6 Колективного договору /а.с.8-11/ підлягає до задоволення і вимога позивачки про стягнення з відповідача вартості талонів на молоко в сумі 135 грн. /а.с.4/.
Згідно довідки відповідача від 25.01.2007р. /а.с.7/ вартість проїзду міським транспортом в одну сторону до заводу становить 0,75 грн. Оскільки у відповідності до п.7.5 Колективного договору /а.с. 10/ послуга по доставці автобусними маршрутами працівників відповідачем не виконувалася /а.с. 12/, то з нього в користь позивачки слід стягнути вартість проїзду за 37 змін в сумі 55,50 грн.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В судовому засіданні з"ясовано що мало місце порушення прав працівника, зокрема невиплата їй належних і необхідних для проживання грошових сум, які призвели до моральних страждань. Позивачка в зв"язку з невиплатою заробітної плати повинна була обмежити свої витрати на проживання та харчування, що вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. ОСОБА_1 перебувала на лікуванні /а.с. 18/, в зв"язку з чим не змогла вчасно звернутися з даним позовом до суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачці слід поновити строк звернення до суду в частині позову про стягнення моральної шкоди і в її користь з відповідача стягнути 500 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в користь позивачки з відповідача слід стягнути 1270 грн 63 коп. розрахункових сум, 74 грн 97 коп. компенсації частини втраченого заробітку в зв"язку з порушенням термінів виплати, 135 грн. вартості талонів на молоко, 55 грн 50 коп. вартості проїзду на роботу та 500 грн. моральної шкоди, а всього 2036 грн. 10 коп.
На підставі викладеного, ст.ст. 10,13,17, 115, 116, 166, 233, 237-1 КЗпП України, Постанови КМУ №159 від 21.02.2001 року зі змінами, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 224-226, 367 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Поновити строк звернення до суду. Позов задовольнити. Стягнути з ЗАТ „Магній" м.Калуш вул.Шахтарська,2, рахунок №26005301670834 у філії „Відділення Промінвестбанку" в м.Калуші, МФО 336387 ЗКПО 09336380 на користь ОСОБА_1 1270 грн 63 коп. розрахункових сум, 74 грн 97 коп. компенсації частини втраченого заробітку в зв"язку з порушенням термінів виплати, 135 грн. вартості талонів на молоко, 55 грн 50 коп. вартості проїзду на роботу та 500 грн. моральної шкоди, а всього 2036 грн. 10 коп.
Стягнути з ЗАТ „Магній" в дохід держави 51 грн. держмита та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення в частині стягнення середньомісячної заробітної плати в сумі 584 грн. 65 коп. допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.