Справа №2-о-34/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2007 року м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючої-судді Бердан Н.В.
народних засідателів ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретаря Слободян Т.Я.
з участю представника заявниці ОСОБА_1
представника заінтересованої особи ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про визнання безвісно відсутнім ОСОБА_4, -
ВСТАНОВИВ:
Що заявниця звернулася із заявою про визнання ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім. Свої вимоги мотивує тим, що у 1986 році було зареєструвано між ними шлюб, однак спільне життя не склалося і 27.01.2003 року вони розлучилися. Від шлюбу народилося троє дітей: дочки ОСОБА_6,ОСОБА_7 та ОСОБА_8. В 2005 році заявниця звернулася з позовом до суду про стягнення аліментів з колишнього чоловіка. В квітні 2005 року ОСОБА_4 виїхав на роботу в Росію і до цього часу відомостей про його місце перебування немає. 13.03.2007р. ОСОБА_4 оголошено в розшук в зв"язку з несплатою аліментів. Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім необхідно заявниці для вирішення питання про призначення на дітей пенсії.
У судовому засіданні представник заявниці заяву підтримала та суду пояснила, що з квітня 2005 року відомостей про місце перебування ОСОБА_4 у заявниці та його родини немає. Для отримання пенсії на дітей ОСОБА_5 змушена звернутися із вказаною заявою до суду. Просить заяву задовольнити
Представник заінтересованої особи заяву визнала та не заперечує проти її задоволення.
Суд вислухавши доводи сторін, в межах заявлених вимог заявниці, свідків, дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_4 в місці його постійного проживання по АДРЕСА_1 більше одного року підтверджується зібраними у справі доказами.
2
Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили той факт, що з квітня 2005 року ОСОБА_4 в с.Старий Угринів відсутній, а колишня дружина, діти та родина місце його знаходження не знають. Із сім"єю стосунків не підтримує.
З довідки Середньоугринівської сільської ради від 23.02.2007р. вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований в господарстві ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 /а.с.7/. Згідно акту Середньоугринівської сільської ради від 23.02.2007 року ОСОБА_4 не проживає в господарстві батька заявниці з 10.04.2005р. /а.с.11/.
Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвали шлюб свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу /а.с.8/. Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 13.03.2007 року його оголошено в розшук в зв"язку з несплатою аліментів /а.с.б/.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісно відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Оскільки судом встановлено те, що останні відомості про ОСОБА_4 були у квітні 2005 році, то початком його безвісно відсутності слід вважати 1 травня 2005 р.
Задоволення заяви ОСОБА_5 має для її дітей юридичне значення.
Таким чином зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
На підставі викладеного, ст.43 ЦК України та керуючись ст.248,249 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_5 задовольнити.
Визнати безвісно відсутнім ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Старий Угринів Калузького району Івано- Франківської області - безвісно відсутнім. Початком безвісної відсутності ОСОБА_4 вважати 01 травня 2005 року. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів
апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.