313/543/21

2/313/19/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2022 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Шубіна О.П., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Потапова М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визначення додаткового трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років.

Додатковий строк відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що строк на прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, а саме в наслідок хвороби його цивільної дружини ОСОБА_5 , з якою він проживає однією сім`єю, яка, будучи пенсіонеркою та безробітною потребувала у постійному догляді та піклуванні з його сторони, так як у березні 2020 року у неї було діагностовано пухлину лівої нирки і вона у період з 02.03.2020 р. по 17.02.2020 р. перебувала на лікарському обстежені у КУ «ЗОК Онкодиспансер» Запорізької обласної ради, що підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1609 від 17.03.2020 р. Крім того, після виписки дружини з лікарні на території країни з 12 березня 2020 року діяв карантин через спалах коронавірусу COVID-19.

Також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати.

Під час судового розгляду позивач та його представник позов підтримали, і просили його задовольнити з підстав наведених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Потапов М.О. просили у задоволенні відмовити, так як факт проживання позивача однією сім`єю з цивільною дружиною ОСОБА_5 повинен бути підтверджений у законний спосіб.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулася в суд із заявою проводити судовий розгляд справи без її участі, у задоволенні позову відмовити.

Суд відмічає, що відповідачі відзив на позов суду не надали.

Вислухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 81 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч.3, 5 вказаної правової норми цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.1 ст.12, ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ЦК України).

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років помер батько позивача - ОСОБА_4 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане (повторно) Веселівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10 червня 2020 року, та про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 184 ( а.с.5).

Ступінь родинних відносин позивача зі спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Веселівським райбюро ЗАГС Запорізької області від 05.06.1959 року, де спадкодавець записаний як батько позивача (а.с.6).

Після смерті батька позивача відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

04.06.2020 р. позивач звернувся до державного нотаріуса Веселівської державної нотаріальної контори Дзябко М.І. про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька, проте позивачеві було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.06.2020 року за вих. № 276/02-31 з підстав пропуску встановленого законодавством строку на прийняття спадщини (шість місяців). Строк на прийняття спадщини закінчився 23.05.2020 р. (а.с.8).

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч.2 ст.1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємців, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємцями, які заявили про своє право на прийняття спадщини є онуки спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується матеріалами, спадкової справи № 275/2019, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка була вивчена під час судового розгляду справи.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд зазначає, що законодавець у Главі 87 КНИГА ШОСТА СПАДКОВЕ ПРАВО Цивільного Кодексу України не наводить вичерпного переліку причин пропуску строку для прийняття спадщини, які слід вважати поважними, але судова практика поважними причинами пропуску строку визнає, зокрема:

1) тривалу хвороба спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До речі, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2020 р. у цивільній справі № 314/2550/17, з врахуванням якої відповідач просив у задоволенні позову відмовити, у мотивувальній частині Касаційний Суд звертає увагу на зазначені вище перераховані поважні причини пропуску строку, з відповідною нумерацією.

З огляду поважності причини пропуску строку, переліченого у п`ятому пункті (необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо ), зазначеного у постанові Верховного Суду від 13.03.2020 р. у цивільній справі № 314/2550/17 вбачається , що причини пропуску строку для прийняття спадщини не мають вичерпного характеру.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-V111 від 02.06.2016 р. висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Під час судового розгляду справи позивач та його представник виконали вимоги ст. 81 ЦПК України і довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, поважність пропущеного строку, а саме: хворобу цивільної дружини ОСОБА_5 , у якої було діагностовано пухлину лівої нирки і за якою позивач здійснював догляд, а також введення на території країни з 12.03.2020 р. карантину через спалах корона вірусу COVID-19.

Так, хвороба у березні 2020 року цивільної дружини позивача з діагнозом пухлини лівої нирки та перебування її у період з 02.03.2020 по 17.02.2020 на лікарському обстежені у КУ «ЗОК Онкодиспансер» Запорізької обласної ради,підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1609 від 17.03.2020 року( а.с.7).

Також хвороба цивільної дружини ОСОБА_5 і догляд за нею позивачем, підтверджується показами, які вона надала у статусі свідка при допиті у судовому засіданні.

Пунктом 1 постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на 04 квітня 2020 р.) був установлений з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України карантин. Відповідно до п. 4 цієї постанови було встановлено, що особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об`єктів критичної інфраструктури.

Пунктом 1 постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на 23 квітня 2020 р.) був установлений з 12 березня 2020 р. до 11 травня 2020 р. на всій території України карантин. Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією осіб (затв. Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 р.) (в редакції станом на 23 квітня 2020 р.) особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку.

Пунктом 1 постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на 11 травня 2020 р.) був установлений з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин. Відповідно до пп. 4 п. 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов`язаних із самоізоляцією осіб (затв. Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 р.) (в редакції станом на 11 травня 2020 р.) особами, які потребують самоізоляції, є, зокрема, особи, які досягли 60-річного віку.

З документів доданих позивачем вбачається, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером та не працюю.

В період дії карантинних обмежень (зокрема з 12 березня 2020 р. по 22 травня 2020 р.), введених постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» позивачеві був 61 рік, а тому ці карантинні обмеження, зокрема вимога щодо самоізоляції, була для ОСОБА_1 обов`язковою і він не мав законного права прибути до нотаріуса для оформлення заяви необхідної для прийняття спадщини в тому числі, піддати ризику захворіти як самостійно так й піддати ризику захворіти цивільній дружині, яка щойно поборола онкологічне захворювання, наслідком якого вона фактично могла й не пережити.

Також суд зазначає, що карантинні обмеження діяли в тому числі і в період шестимісячного строку для прийняття позивачем спадщини. Тобто, законодавець надав ОСОБА_1 6 - місячний строк на звернення до нотаріуса, проте позивач не міг передбачити введення на території країни у період дії шестимісячного строку карантинних обмежень у відношенні нього, як особи, яка досягла 60 - річного віку.

Суд погоджується з позивачем, що він не мав змоги поштою направити заяву державному нотаріусу або взагалі викликати його до дому, тим самим наражати себе та свою цивільну дружину на небезпеку життя та здоров`я. Крім того, заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом повинна бути подана позивачем особисто.

Також суд встановив, що позивач у червні 2020 року подав до суду позовну заяву про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, внаслідок пропуску ним 6-місячного строку з вищевказаних підстав.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 26.01.2021 р. у цивільній справі № 313/743/20 позов задоволено у повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30.03.2021 р. у цивільній справі № 313/743/20, рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 26.01.2021 р. скасовано з тих підстав, що ним пред`явлено позовні вимоги до неналежного відповідача, а саме до Веселівської селищної ради, а не до відповідачів, як спадкоємців, які заявили про своє право на прийняття спадщини за законом в порядку представлення. (а.с.9-12).

Проте, у вказаній постанові, суд апеляційної інстанції зауважив, що відмова в позові із вказаної підстави не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом на загальних підставах із визначенням належного складу учасників справи.

Внаслідок відмови позивачеві у позові за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду з аналогічними позовними вимогами з урахуванням вказаних у постанові обставин.

Таким чином, надані позивачем докази свідчать про те, що у позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а саме: хвороба його цивільної дружини ОСОБА_5 , у якої було діагностовано пухлину лівої нирки і за якою позивач здійснював догляд, а також введення на території країни з 12.03.2020 р. карантину через спалах корона вірусу COVID-19.

Ці обставини суд визнає поважними.

Суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, адже вказані обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, що потягло за собою пропуск строку для прийняття спадщини.

Посилання відповідача ОСОБА_2 та його представника на те, що факт проживання позивача однією сім`єю з цивільною дружиною ОСОБА_5 повинен бути підтверджений у законний спосіб, не є підставою для відмови у задоволенні позову, так як не спростовують наявність поважних причин пропуску строку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.1-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , додатковий трьохмісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років.

Додатковий строк відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , судові витрати на загальну суму 908,00 грн., пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно, а саме: по 454,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Веселівський районний суд Запорізької області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://court.gov.ua/fair/sud0804.

Повний текст рішення складено 31.01.2022 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний

21.01.2022