Справа № 310/10554/21

Пр. 3/310/114/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працевлаштований, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом серії ВАБ №680122 від 29.10.2021, - 29.10.2021 о 14-37 годині в м. Бердянськ по Мелітопольському шосе, б.116, при перевірці водій ОСОБА_1 , який керував автомобілем Mercedes-Bens, д.р.н. НОМЕР_1 , який надавав послуги з перевезення пасажирів, виявлено порушення здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без державної ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, відповідно п.24 ст.7 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Дії ОСОБА_1 кваліфіковано під час складання протоколу за ч.1 ст.164 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте, від захисника ОСОБА_1 адвоката Мельниченка М.С. 25.01.2022 до суду надійшло клопотання по справі, відповідно до якого він просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яке кваліфіковане за ч.1 ст.164 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Так, адвокат Мельниченко М.С. зазначає, що ОСОБА_1  не є суб`єктом господарювання, диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб`єктом відповідальності в даному випадку є суб`єкт господарювання. Під господарською діяльністю в ст. 3 ГК України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного визначеність.

Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення при викладі обставин вчинення адміністративного правопорушення відображено одиночний факт, що мав місце відповідно 29.10.2021, а не систематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Також, з наданих до матеріалів провадження письмових доказів, а саме, договору про надання послуг від 26.10.2021 та свідоцтва про реєстрацію, факт здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності з метою отримання прибутку спростовується.

Враховуючи надані до суду пояснення, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Вивчивши у сукупності всі докази у справі, зокрема, прокол про адміністративне правопорушення, надані письмові пояснення, суддя дійшла висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із таким.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Як передбачено ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Крім того, відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення. Саме протокол є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

За змістом ч.1 ст.164 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Тобто, вказана норма містить декілька альтернативних складів адміністративного правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб`єкт господарювання. Відповідно до ч.2 ст.55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Крім того, поняття підприємницької діяльності визначається у ч.1 ст.42 ГК України, як вид господарської діяльності, тобто, самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності є отримання прибутку, та, крім того, систематичність.

Разом з цим, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25.04.2003 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме, вчинення три і більш разів. Таких доказів суду також не надано.

Як вбачається з наданих до протоколу доказів, ОСОБА_1 не є фізичною особою-підприємцем, а докази протилежного, тобто, його державної реєстрації у якості фізичної особи-підприємця, в матеріалах справи відсутні.

Ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Суд при розгляді справи зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред`явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі. Таким чином, із врахуванням вищенаведеного, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП у даному випадку не утворюється.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 164, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,я за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя                                                                        Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік