Дата документу 27.01.2022

ЄУН № 937/9541/21

2/937/760/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 102500,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовую тим, що 06.09.2018 року о 09 годині 30 хвилин з вини ОСОБА_1 трапилася дорожньо-транспортна пригода. Відповідач керував автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі Харків-Сімферополь допустив зіткнення з транспортним засобом Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 . На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується відповідно до постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.10.2018 року, де ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 ., яким керував ОСОБА_2 , розмір регламентованої виплати становить 102500,00 грн.. Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП, відповідачем по справі, не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля, з метою отримання відшкодування, звернулися до МТСБ України із заявою про виплату відшкодування.

12 жовтня 2021 року ухвалу суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, від нього в матеріалах справи є прохання розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, від його представника адвоката Цимбалюка М.Г. надійшли письмові пояснення відповідно до яких просить справу розглядати за їх відсутності, проти позовних вимог заперечують оскільки, 06.09.2018 сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21140, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Hyundai Elantra, належний ОСОБА_3 . Автомобіль Hyundai Elantra, зазнав механічних пошкоджень. Згідно постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11.10.2018 по справі № 320/7889/18 винною особою у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 . В результаті ДТП позивачу було спричинено шкоду в розмірі відновлювального ремонту, яка складає 222 108,99 грн. Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15.02.2021 по справі 320/298/19 позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь потерпілого 134 580,08 грн. Вказане рішення має силу преюдиції для справи за позовом МТСБУ. 20 грудня 2018 року МТСБУ було прийнято рішення про відшкодування позивачу ОСОБА_3 шкоди у розмірі 102500 грн., відповідно до п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 09 січня 2019 року МТСБУ виплатила ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 102500 грн., що встановлено рішенням суду.        Крім того, вважають, що позивач пропустив строки позовної давності. Так, до даних правовідносин застосовуються загальні строки позовної давності три роки. Право потерпілого, іншого кредитора в деліктному зобов`язанні виникає з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права. Як встановлено рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 15.02.2021 р., і підтверджується доданими до позову письмовими доказами потерпілий звернувся до МТСБУ 07.09.2018 р. Строк для подачі позову до суду сплив 07.09.2021 р. Даний позов зареєстровано в суді 01.10.2021року, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 11 жовтня 2018 року, відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп. Даною постановою встановлено, що 06.09.2018 р. близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на 316 км а/д Харків-Сімферополь, керуючи автомобілем ВАЗ 21140 н/з НОМЕР_1 , не витримав безпечну швидкість руху, виїхав на смугу зустрічного напрямку, внаслідок чого, скоїв ДТП з автомобілем Хюндай н/з НОМЕР_2 . Автомобілі отримали механічні пошкодження, постраждалих осіб не має.

Частина 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина відповідача ОСОБА_1 у скоєній ДТП, під час якої пошкоджено автомобіль «HYUNDAI Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , повністю підтверджується належними доказами.

На момент ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що вбачається з матеріалів справи.

З копії полісу №АК/8758639 від 11.04.2018 р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу «HYUNDAI Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 страхувальника ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ СК «ІНГО Україна». Строк дії з 28.04.2018 р. по 27.04.2019 р.

Водій ОСОБА_3 07 вересня 2018 року письмово повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України про дорожньо-транспортну пригоду, додавши до повідомлення, зокрема, схему ДТП, страховий поліс, копію паспорта і ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про реєстрацію т/з, копію ОТК. 08 листопада 2018 року ОСОБА_3 , відповідно до ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 06 вересня 2018 року о 09 годині 30 хвилин у м. Мелітополі за участю транспортного засобу Хюндай д.н.з. НОМЕР_2 /а.с.37/.

Відповідно до звіту №209 про оцінку автомобіля Хюндай д.н.з.  НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту складає 222108,99 грн. /а.с.13-19/.

Відповідно до довідки №1 від 04.12.2018 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, сума до сплати 102500,00 грн. /а.с. 40/.

Наказом МТСБУ від 18.12.20189 року №11742 наказано сплатити ОСОБА_3 відповідно до ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 102500,00 грн. /а.с.41/.

19 грудня 2018 року позивачем було відшкодовано зазначену шкоду ОСОБА_3 , що підтверджується копією платіжного доручення №1014868 від 19.12.2018 року /а.с. 42/.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 15.02.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 спричинену шкоду у виді вартості відновлювального ремонту в розмірі 119 608 /сто дев`ятнадцять тисяч шістсот вісім/ грн. 99 коп., витрати, пов`язані з ДТП в розмірі 8775 /вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять/ грн., моральну шкоду в розмірі 5 000 /п`ять тисяч/ грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1196 /одна тисяча сто дев`яносто шість/ грн. 09 коп., а всього 134 580 /сто тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят/ грн. 08 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 із змінами, регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Норми п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вказують про обов`язок МТСБУ відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 із змінами, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Отже, зазначеним Законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме, в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Звертаючись до суду з цим позовом, МТСБУ просило відшкодувати кошти в порядку регресу на підставі положень ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 ЦК України.

Вирішуючи по суті спір, який виник між сторонами, суд виходить з того, що МТСБУ, сплативши страхове відшкодування потерпілій стороні у ДТП – ОСОБА_3 (власнику транспортного засобу «HYUNDAI Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 ), набуло право вимоги саме у порядку регресу до відповідача.

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача щодо пропущення строку позовної давності і відмови в задоволенні позову з цієї підстави.

Так, при регресі строк позовної давності обчислюється з моменту здійснення відповідної виплати страхового відшкодування, з огляду на таке.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Отже, первісне (основне) деліктне зобов`язання та зобов`язання, що виникло з регресної вимоги, не можуть виникати та існувати одночасно.

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 у справі № 6-2806цс16.

У п.11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", зазначено, що за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов`язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Регресну вимогу може бути пред`явлено протягом трьох років із дня виконання зобов`язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Також, Верховний Суд у постанові № 200/13392/13-ц від 10 січня 2019 року зробив висновок по те, що строк позовної давності при регресі починає обчислюватися з того моменту, коли страховик виплатив відшкодування.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Оскільки страхове відшкодування потерпілій у ДТП особі виплачено МТСБУ 19 грудня 2018 року, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати саме з цієї дати.

Враховуючи, що даний позов до суду подано засобами поштового зв`язку 28 вересня 2021 року, строк позовної давності позивачем не пропущено, тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності не вбачається.

На даний час відповідачем витрати МТСБУ в розмірі 102500 грн. 00 коп., які складаються з виплаченої суми страхового відшкодування та витрат понесених на збір документів в добровільному порядку не компенсовано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.2, 82, 141, 189, 197, 198, 263, 265 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу у розмірі 102500 (сто дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ гривень 00 копійок.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, адреса місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/рахунок НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 21647131.

Відповідач:  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1 , РНКОПП - НОМЕР_4

СУДДЯ:                 Т.В. Юрлагіна