Справа № 2-1680/10

Провадження № 2/175/99/22

Справа № 2-1680/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Шабанова А.М.

при секретарі Ярмош В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новоолександрівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до Новоолександрівської сільської ради про визнання права власності на домоволодіння та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що 28 травня 1993 року її мати ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті позивачці. Заповіт було посвідчено секретарем Новоолександрівської сільської ради за реєстраційним номером №199.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є позивачка.

Після звернення до нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, їй було рекомендовано звернутись до Дніпропетровського районного КП «БТІ», оскільки ОСОБА_2  за життя не оформила право власності на домоволодіння. З метою реєстрації права власності та подальшого отримання свідоцтва про право власності на спадщину вона звернулась до Дніпропетровського районного КП «БТІ», однак їй було відмовлено, через припинення цивільної правоздатності ОСОБА_2 у зв`язку із смертю останньої.

Зазначені обставини унеможливлюють належне оформлення спадкових прав через державну нотаріальну контору у зв`язку з чим позивачка вимушена звернутись до суду. Вважає себе спадкоємцем за заповітом домоволодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1 і просить визнати на них право власності.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач Новоолександрівкаська сільська рада надала листа про розгляд справи у відсутність їх представника.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Встановлено, що 28 травня 1993 року її мати ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила заповіт, яким заповіла усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті позивачці. Заповіт було посвідчено секретарем Новоолександрівської сільської ради за реєстраційним номером №199(а.с.9).

Згідно ст.ст.1233-1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних ос^б, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин; має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть(серія НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Новоолександрівської сільської        ради        Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 26.01.2009 року)(а.с.8).

На момент смерті ОСОБА_2 була власником домоволодіння АДРЕСА_1 (договір дарування від 23.03.1991 року), а також земельної ділянки, на якій воно розташоване (Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП ДН № 015008 від 19.09.1997 року, виданий на підставі рішення Новоолександрівській сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від XVI сесії XXI скликання від 05 квітня 1994 року).

Позивачка у встановлений шестимісячний строк прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відповідає вимогам ст.ст.1268-1270 ЦК України, а третя особа ОСОБА_3 відмовився від обов`язкової частки у спадщині.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_2 за життя не оформила права власності на домоволодіння у зв`язку з чим позивачка звернулася до Дніпропетровського районним КП «БТІ».

Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, а визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує законних прав чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.1218,1220,1223, 1225, 1233-1236, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 загальною площею 64.7 кв.м., житловою 27.2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: а саме житловий будинок (А), прибудову (а), гараж (Б), сарай (В), сарай (Г), прибудову (г), вбиральню (В), літню кухню (Е), прибудову (е), колодязь (К), ворота №1, хвіртку АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0.156 га яка розташована в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту Серії ДП ДН №015008, виданого 19 вересня 1997 року та зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №841, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.2 95 ЦПК України.

Суддя                Шабанов А.М.