Єдиний унікальний номер 225/7324/20

Номер провадження 22-ц/804/122/22        

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 лютого 2022 року Донецький апеляційний суду складі:

головуючого-судді  Мальованого Ю.М.,

суддів:                       Космачевської Т.В., Мірути О.А.,

розглянувши в приміщенні Донецького апеляційного суду у м. Бахмут Донецької області в письмовому провадженні цивільну справу № 225/7324/20 за позовом Акціонерного товариства «Банк Форвард» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 вересня 2021 року (суддя першої інстанції Довженко О.В.), -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2020 року Акціонерний банк «Банк Форвард» (далі – АТ «Банк Форвард») звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивований тим, що 05 листопада 2012 року відповідач підписав Заяву № 101281746, в п. 1 якої містилася пропозиція (оферта) про укладення договору про надання та використання платіжної картки. 05 листопада 2012 ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві ОСОБА_1 , і уклав з ним Договір про надання та використання платіжної картки № НОМЕР_1 , шляхом відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 та випустив на ім`я відповідача платіжну картку.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору, у останнього станом на 07 грудня 2020 року виникла заборгованість перед АТ «Банк Форвард» у розмірі 27 541 грн. 29 коп., з яких: 25 436 грн. 03 коп. - сума заборгованості за договором та 2 105 грн. 26 коп. - 3% річних нараховані за період з 05 березня 2018 (перший день після закінчення 30-денного строку оплати Заключного рахунку-виписки) по 07 грудня 2020 року.

АТ «Банк Форвард» 04 лютого 2018 та повторно 12 серпня 2020 року направило відповідачу Заключний рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за Договором в сумі 27 541 грн. 29 коп. Проте, в порушення умов Договору заборгованість у вказаному розмірі відповідачем не погашена.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 27 541 грн. 29 коп. заборгованості за Договором про надання та використання платіжної картки № 101281746 від 05 листопада 2012 року.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 07 вересня 2021 року позовні вимоги АТ «Банк Форвард» задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованість за Договором про надання та використання платіжної карти № НОМЕР_1 у сумі 27 541 грн. 29 коп., з яких  25 436 грн. 03 коп. – основна заборгованість за договором, 2 105 грн. 26 коп. – 3% річних на прострочену суму.

Вирішено питання про відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору. 

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити АТ «Банк Форвард» у задоволення позовних вимог повністю. 

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду про стягнення з нього суми заборгованості є хибними, оскільки він через свого представника заперечував проти задоволення вимог Банку у зв`язку з пропуском останнім строку позовної давності. При цьому свої заперечення він обґрунтував тим, що послугами банку він перестав користуватися з листопада 2014 року, коли вніс останній платіж на часткове погашення основного боргу (платіж від 08 вересня 2015 року не підтверджено операцією по зарахуванню коштів на карту). В подальшому закінчився термін дії кредитної картки і він фізично не міг нею користуватися. Будь-яка інша картка йому не видавалася. Крім того позивачем не надано відомостей, що підтверджують тип та строк дії Картки, що є істотними умовами договору, доказів зарахування кредитних коштів на картку. Звертає увагу, що позивачем документально не підтверджено факт направлення йому 04 лютого 2018 року Заключного рахунку-виписки, що також, на думку скаржника, свідчить про пропуск позивачем строків позовної давності. 

Також посилається на те, що наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач підтверджує видаткові витрати по рахунку Клієнта та нарахування останньому відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач АТ «Банк Форвард» процесуальним правом на подання письмового відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог АТ «Банк Форвард».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05 листопада 2012 року відповідач звернувся з заявою про укладення договору про надання та використання платіжної карти до ПАТ «Банк Русский Стандарт» правонаступником якого стало АТ «Банк Форвард».

Відповідно до Статуту АТ «Банк Форвард» є правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ «Банк Русский Стандарт».

Частинами 1, 2 ст. 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Акціонерним товариством «Банк Форвард» при зверненні до суду першої інстанції на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві надано: копію заяви № 101281746, Умови надання та обслуговування платіжних карток ПАТ «Банк Русский Стандарт», Умови програми страхування від нещасних випадків і хвороб, Тарифи по продукту «VICOTEC MasterCard Unembossed» (Украина), розрахунок заборгованості, виписку про рух коштів.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 89 ЦПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Задовольняючи позовні вимоги АТ «Банк Форвард» суд першої інстанції дійшов висновку про укладення між сторонами Договору про надання та використання платіжної картки, елементом якого є кредитний договір, оформлений заявою клієнта ОСОБА_1 від 05 листопада 2012 року, яка підписана відповідачем, містить  інформацію про розмір відсотків за кредитом – 55% річних. Також судом враховано обізнаність позичальника з Умовами надання та обслуговування платіжних карток, Тарифами по карткам, які є невід`ємною частиною Договору, що він засвідчив в п.п. 3, 13 заяви і п. 4.1 Умов по карткам, і розуміння їх обов`язковості виконання. Також у п. 12 заяви відповідач підтвердив отримання ним як клієнтом, оригінальних примірників його заяви від 05 листопада 2012 року та Умов надання та обслуговування платіжних карток.

Судом першої інстанції також встановлений факт отримання відповідачем кредитних коштів, активне користування карткою на зняття кредитних коштів і часткове повернення кредиту, в тому числі зі сплатою відсотків, з використанням отриманої від банку згідно з укладеним кредитним договором платіжної картки, що супроводжувалося зміною кредитного ліміту  у  часі  кредитування, і що підтверджено виписками за особовим рахунком ОСОБА_1 .

Заявлена Банком заборгованість зведена у розрахунку заборгованості.

При цьому суд врахував, що закінчення терміну кредитування визначено моментом вимоги у спосіб, передбачений п.п 2.20, 4.18, 8.9, 8.16 Умов по карткам, за якими договір діє до повного погашення заборгованості на підставі виставленого банком клієнту Заключного рахунку-виписки. Погашення заборгованості повинне бути здійснене клієнтом у строк не пізніше 30 календарних днів від дня виставлення Заключного рахунку-виписки. Днем виставлення Заключного рахунку-виписки є день його формування і направлення клієнту.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

05 листопада 2012 року відповідач підписав Заяву № 101281746, в п. 1 якої міститься пропозиція (оферту) про укладення договору про надання та використання платіжної картки. 05 листопада 2012 ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві ОСОБА_1 , і уклав з ним Договір про надання та використання платіжної картки, шляхом відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 та випустив на ім`я відповідача платіжну картку. Погоджена ставка по кредитному ліміту - 55,00% річних (а.с.4).

З наданої банком виписки по особовим рахункам угоди № НОМЕР_1 вбачається, що відповідач неодноразово здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку  так і частково погашав заборгованість по кредиту.

Відповідно до п. 3 Заяви, клієнт розуміє і погоджується з тим, що складовою та невід`ємною частиною договору про картку є умови по карткам (діючі Тарифи по карткам Клієнт отримує у день отримання картки, а також діючі тарифи та умови по карткам, розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, з якими клієнт може у будь-який час ознайомитись (п. 2.12. Умов по Карткам) (а.с. 6-12).

Відповідно до п. 13 заяви, відповідач з умовами по карткам та тарифами ознайомлений, повністю згодний, їх зміст розуміє, та їх положень зобов`язується неухильно дотримуватись.

Відповідно до п. 4.1. Умов по карткам, які є невід`ємною частиною договору про картку заборгованість клієнта перед банком за цим договором виникає в результаті: надання банком клієнту кредиту; нарахування банком процентів, що належать до сплати клієнтом за користування кредитом; нарахування банком плат і комісійних винагород, що належать до сплати клієнтом; виникнення інших грошових зобов`язань клієнта перед банком, визначених договором про картку (у тому числі тарифами та/або умовами по карткам).

Відповідно до п. 7.10 Умов, відповідач зобов`язався своєчасно погашати заборгованість, здійснювати повернення кредиту Банку, сплачувати Банку проценти, нараховані за користування кредитом, комісійні винагороди, плати і інші платежі згідно Договору. У випадку виставлення Банком Заключного рахунку-виписки здійснити погашення Заборгованості в прядку і строки встановленими відповідними положеннями розділу 4 даних Умов. 

Згідно п. 8.9. Умов по карткам, банк має право стягувати з клієнта проценти за користування кредитом, плати, комісійні винагороди, а також інші платежі, передбачені Договором (у тому числі Умовами та/або тарифами), у будь-який момент часу вимагати від Клієнта погашення заборгованості шляхом виставлення клієнту Заключного рахунку-виписки.

Внаслідок здійснення банком у відповідності до ст. 1069 ЦК України кредитування рахунку згідно виписки по рахунку у відповідача виникла заборгованість перед банком.

Зазначене підтверджується Заключним рахунком-випискою заборгованості відповідача, згідно якого у відповідача мається заборгованість в сумі 25 436 грн. 03 коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2.20 Умов по карткам Договір діє до повного погашення заборгованості клієнтом на підставі виставленої Банком клієнту Заключної вимоги ( у випадку її встановлення Банком), або припиняє свою дію у випадку припинення трудових відносин між Клієнтом і Компанією, але не раніше повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань перед Банком, якщо інше не передбачено даними Умовами (погашення заборгованості клієнтом добровільного без виставлення Банком клієнту Заключної вимоги) дію Договору не припиняє, якщо інше не передбачено даними Умовами.

Відповідно до п. 8.16 Умов по карткам, Банк має право на власний розсуд визначити момент витребування Кредиту та у будь-який момент часу вимагати від клієнта погашення заборгованості в повному обсязі шляхом формування й направлення Клієнту Заключного розрахунку-виписки - документу, що містить вимогу Банку до Клієнта про повне погашення клієнтом всієї заборгованості за Договором про картку (п. 1.15 Умов по карткам). Сума вказана в Заключному Розрахунку-виписці, є повною сумою заборгованості на дату його виставлення клієнту (п. 4.19 Умов по карткам). Погашення заборгованості на підставі встановленого Банком Клієнту Заключного рахунку-виписки проводиться шляхом розміщення Клієнтом на Рахунку грошових коштів в обсязі, достатньому для погашення заборгованості (п. 4.21 Умов по карткам).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведене враховано судом першої інстанції і апеляційний суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним Договором та нарахованих 3% річних на суму боргу є належним доказом у справі, і не спростований останнім, при цьому іншого розрахунку відповідачем суду не надано.

Щодо доводів відповідача про незастосування судом строку позовної давності, колегія суддів зауважує  наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подання позовної заяви до суду.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.1 ст. 259 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Банк Форвард» виставив та надіслав відповідачу вимогу, відповідно до якої, останній мав сплатити заборгованість до 04 березня 2018 року, та згідно рекомендованого повідомлення цю вимогу отримано відповідачем 19 серпня 2020 року (а.с. 49, 50).

Так, Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 751/10114/16-ц щодо аналогічних правовідносин дійшов висновку, що Клієнт АТ «Банк Форвард» була ознайомлена з тарифами банку, банк у повному обсязі повідомив про порядок обчислення процентних доходів, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій, предмет кожної сукупної послуги, обґрунтування вартості супутньої послуги; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, фінансові умови договору про картку міститься також в умовах по картках. Клієнт погодилась з тим, що з тарифами по картках ознайомлена та погоджується з ними, їх зміст розуміє і зобов`язується дотримуватись її положення.

Таким чином, закінчення терміну кредитування визначено сторонами моментом вимоги у спосіб, передбачений п.п. 2.20, 4.18, 8.9, 8.16 Умов по карткам, за якими договір діє до повного погашення заборгованості на підставі виставленого клієнту банком заключного рахунку-виписки. Погашення заборгованості повинне бути здійснене клієнтом у строк не пізніше 30 календарних днів від дня виставлення заключного рахунку-виписки. Днем виставлення заключного рахунку-виписки є день його формування і направлення клієнту ( в даному випадку 04 лютого 2018 року).

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що в даному випадку позивачем строк позовної давності не було пропущено, а тому в цій частині доводи відповідача в апеляційній скарзі відхиляються судом.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апеляційний суд погоджується з доводами позивача стосовно суми заборгованості та наданим розрахунком. Відповідачем в свою чергу інших, суттєвих доводів та доказів стосовно суми боргу суду не надано.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги в повній мірі доводи відповідача  та не дав їм належної оцінки, є безпідставним.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.

При цьому суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду без змін, витрати по сплаті судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 07 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 01 лютого  2022 року.

Суддя-доповідач:                                                                          Ю.М. Мальований

Судді:                                                                                              Т.В. Космачевська

                                                                                                          О.А. Мірута