Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #133913312

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/1287/16 Номер провадження 11-кп/814/371/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2


Категорія


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


27 січня 2022 року м. Полтава


Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в порядку, передбаченому ст.422-1 КПК України, у рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 359 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою суду у кримінальному провадженні задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченим: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор (№27)» , який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 28.12.2021 року включно кожному.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим, місцевий суд послався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на те, що особи обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та санкція ч. 3,5 ст. 27, п.п. 6,11 ч.2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі, у зв`язку з чим застосування менш суворих запобіжних заходів не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Зі змісту поданої обвинуваченим  ОСОБА_9 апеляційної скарги вбачається, що останній просить скасувати ухвалу суду від 29.10.2021 року про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на незаконність та необґрунтованість такої ухвали. 

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.

До Полтавського апеляційного суду надійшла заява від прокурора у провадженні ОСОБА_10 про здійснення судового розгляду без участі прокурора на підставі ч.4 ст. 422-1 КПК України.

Також захисник ОСОБА_11 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, у прийнятій секретарем телефонограмі проcив проводити судовий розгляд без його участі.

Колегією суддів встановлено, що вироком Московського районного суду м.Харкова від 15.12.2021 року ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.359 КК України та призначено покарання у виді 12 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майна, яке належить обвинуваченому.

На теперішній час ОСОБА_12 звільнено з ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)» у зв`язку з відбуттям покарання.

Разом з цим, колегія судді вважає за доцільне проводити судовий розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 без участі сторін кримінального провадження, які належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, надавши відповідні заяви.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Органами досудового розслідування ОСОБА_12  обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 5 ст.27, п.п.6, 11 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.359 КК України.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.

Приймаючи рішення про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою суд врахував тяжкість інкримінованого обвинуваченим правопорушення, дані про осіб обвинувачених, продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчинені низки злочинів, у тому числі, передбачених ч.3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11 ч.2 ст. 115 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або у виді довічного позбавлення волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_8 у тому числі інкримінується організація та пособництво у вчиненні умисного вбивства з корисливих мотивів, який передав виконавцю вогнепальну зброю, яку раніше незаконно придбав і зберігав, на думку колегії суддів внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_12 може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.

Крім того, відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_12 не має міцних соціальних зв`язків та обвинувачується, у тому числі у злочинах проти життя та здоров`я особи додатково підтверджує наявність ризику, що він може переховуватись від правоохоронних органів та суду.

За таких обставини, враховуючи практику ЄСПЛ, викладену у рішенні "Харченко проти України", тримання під вартою в даному випадку є виправданим, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_8 злочинів, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, у сукупності із тяжкістю можливого покарання та даними про особу обвинуваченого, спростовують доводи апеляційної скарги про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Отже суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки саме запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання обвинуваченим покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання обвинуваченого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що довготривале перебування у слідчому ізоляторі порушує його права, передбачені Конституцією України, оскільки саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого та свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів позбавлена можливості надати оцінку доводам обвинуваченого ОСОБА_6 щодо наявності чи відсутності обґрунтованого обвинувачення, ненадання прокурором достатніх доказів на підтвердження його винуватості, оскільки зазначені обставини підлягають дослідженню під час судового розгляду та оцінці під час ухвалення остаточного рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг, щодо того, що ухвала судді необґрунтована, оскільки суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ризики встановленні під час обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Поряд з цим належить взяти до уваги, що на час проведення апеляційного розгляду ухвала суду, що оскаржується втратила свою актуальність внаслідок постановлення судового рішення по суті розгляду даного кримінального провадження, а саме вироку від 15 грудня 2021 року. До того ж час перебування обвинуваченого під вартою, зараховано йому у строк покарання.

За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченими їх процесуальних прав та обов`язків.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 404, 405,419, 422-1 КПК, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Московського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 рокупро продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою – без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_2


Судді:                         ОСОБА_3

                               

ОСОБА_4

  • Номер: 11-п/790/1432/17
  • Опис: кримінальне провадження відносно Файраба Фархада за ст.ст.115 ч.2,263 ч.1,309 ч.1,359 ч.1 КК України та Шевелєва Д.Д. за ст.ст.115 ч.2,263 ч.1 КК України (10 томів) - для визначення підсудності.
  • Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Апеляційний суд Харківської області
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи: подання (клопотання) задоволено та передано справу до суду
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 24.10.2017
  • Дата етапу: 26.10.2017
  • Номер: 11-кп/814/793/21
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.05.2021
  • Дата етапу: 12.07.2021
  • Номер: 11-кп/814/792/21
  • Опис: Фарйаб Фархад, Шевелєв Д.Д. матер.клопотання про продовження строку дії запоб.заходу
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.05.2021
  • Дата етапу: 02.06.2021
  • Номер: 11-кп/814/806/21
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.06.2021
  • Дата етапу: 12.07.2021
  • Номер: 11-кп/814/894/21
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 29.06.2021
  • Дата етапу: 13.07.2021
  • Номер: 11-кп/814/371/22
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 645/1287/16
  • Суд: Полтавський апеляційний суд
  • Суддя: Маліченко В.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 05.01.2022
  • Дата етапу: 05.01.2022
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація