ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 11-сс/821/40/22 Справа № 711/367/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі:

суддівОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання:ОСОБА_4

за участі :

прокурора:ОСОБА_5

підозрюваного:ОСОБА_6

захисника:ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2022 року в кримінальному провадженні № 12022250000000003 від 02 січня 2022 року про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, є інвалідом ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого державним реєстратором відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в:

       У січні 2022 року старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_8 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

       Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , відповідно до розпорядження міського голови м. Черкаси №233-р(к) від 23 травня 2019 року переведений на посаду державного реєстратора відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради з 03 червня 2019 року.

Вказана посада в органі місцевого самоврядування, пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, і, у розумінні ст. 18 КК України та п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, ОСОБА_6 має статус службової особи.

Діючи всупереч вимогам законодавства, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, перебуваючи на своєму робочому місці, за адресою вул. Благовісна, 170, у приміщенні, яке займає управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, 29 грудня 2021 року близько 13 години 30 хвилин та 12 січня 2022 року близько 17 години 00 хвилин, під час особистої зустрічі із ОСОБА_9 , висловив вимогу останньому, який діяв в інтересах ОСОБА_10 , відповідно до довіреності від 04 січня 2022 року, посвідченої приватним нотаріусом Уманського районного округу Черкаської області ОСОБА_11 , про неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1500 (тисячі п`ятсот) доларів США за вчинення незаконних реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_6 , реалізуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в коридорі на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , яке займає управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, під час особистої зустрічі з ОСОБА_9 , 13 січня 2022 року близько 14 години, отримав від останнього грошові кошти в сумі 1500 (тисячі п`ятсот) доларів США, що згідно з курсом становить 41 560 гривень (сорок одна тисяча п`ятсот шістдесят) гривень 95 (дев`яносто п`ять) копійок, за вчинення незаконних реєстраційних дій з об`єктом нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

13 січня 2022 року о 14 годині 13 хвилин в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого державним реєстратором відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради.

14 січня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_6 на даній стадії кримінального провадження підтверджується такими доказами як: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29 грудня 2021 року; показаннями свідка ОСОБА_9 від 13 січня 2022 року; протоколом огляду від 13 січня 2022 року; протоколом освідування особи від 13 січня 2022 року, протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів від 13 січня 2022 року.

Метою застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, спробам з його боку переховуватися від правоохоронних органів та суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_9 .

При обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважала за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального правопорушення, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у останнього не виникало бажання перешкоджати здійсненню досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вважала, що застава, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в повній мірі забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

       За таких обставин, слідчий просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю визначення застави з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2022 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 залишено без задоволення..

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2022 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- заборонено цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не виїжджати за межі міста Черкаси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) з ОСОБА_9 .

Строк дії ухвали - до 14 березня 2022 року включно.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що аналіз змісту наданих доказів свідчить про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Органами слідства не доведено ризику переховування підозрюваним від правоохоронних органів та суду. Такий ризик, як влив на свідка ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, може бути усунений шляхом покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків у вигляді заборони у спілкуванні з даною особою.

Тому, враховуючи викладене, а також пред`явлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні тяжкого злочину, дані про особу підозрюваного, та те, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, слідчий суддя не вбачав підстав для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу – тримання під вартою.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14 січня 2022 року, прокурором ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального кодексу України , просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, а саме до 14 березня 2022 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що такі обставини як: наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність судимостей, на підставі яких слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, безпосередньо враховані стороною обвинувачення під час обрання запобіжного заходу, а тому, як альтернативу зазначено про можливість застосування застави, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Судом не було надано належної оцінки самій події інкримінованого злочину, що злочин носить ознаки службового, корупційного та пов`язаний з отриманням неправомірної вигоди за вчинення певних дій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжним заходом є, зокрема, тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (стаття 177 КПК України).

За змістом статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Судом встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250000000003, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2022 року за ч. 3 ст. 368 КК України (а.с. 4).

14 січня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди (а.с. 49).

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Враховуючи ч. 5 ст. 12 КК України, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, в якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Наявні в матеріалах справи докази вказують на обґрунтованість підозри, про що правильно було зазначено слідчим суддею.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Дослідження та оцінка доказів відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим та прокурором вказано про достатність підстав вважати наявними ризики, зазначені в п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти таким ризикам.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно зі змістом вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем Російської Федерації, громадянином України, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працює державним реєстратором відділу реєстрації речових прав управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є інвалідом ІІІ групи (інвалідність з дитинства), позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий (а.с. 45-48, 59-69).

Водночас, із наданих досудовим розслідуванням матеріалів, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, слідчим та прокурором ні в клопотанні, ні в апеляційній скарзі не доведено та жодним чином не обґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України суд під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, відповідних ризиків процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - сторону обвинувачення.

Відтак, суд здійснює перегляд клопотання на підставі тих доказів, які йому надані.

Окрім того, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що запобігти іншому ризику, на який вказує орган досудового розслідування, а саме вплив на свідків можливо більш м`яким запобіжним заходом, з покладенням на підозрюваного відповідних обов`язків.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що ризики, передбачені п. 2 та п. 5 ст. 177 КПК, та які зазначені прокурором в апеляційній скарзі, не були вказані органом слідства в клопотанні, поданому слідчому судді, а тому і не були предметом розгляду судом першої інстанції, а відтак суд не міг їх порушити.

При цьому, такі ризики не знаходять свого підтвердження в матеріалах провадження, враховуючи особу підозрюваного, а також той факт, що ОСОБА_6 раніше не судимий, та беручи до уваги, що вказані ризики можливо усунути шляхом накладення на підозрюваного процесуальних обов`язків, зокрема, заборонивши цілодобово залишати місце проживання.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням додаткових процесуальних обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянтом порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з мотивів того, що повний текст судового рішення було проголошено 18 січня 2022 року, а отриманий прокурором 19 січня 2022 року, тому об`єктивно була відсутня можливість написання апеляційної скарги в 5-ти денний термін.

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи розпискою від 19 січня 2022 року про отримання ОСОБА_5 оскаржуваної ухвали (а.с. 88).

Суд зазначає, що у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому частиною 1 статті 117 КПК України.

Тому, причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд визнає поважними та поновлює строк на апеляційне оскарження.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали слідчого судді – без змін.

Керуючись ст.ст. 309, 404, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Поновити прокурору ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 січня 2022 року в кримінальному провадженні № 12022250000000003 від 02 січня 2022 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді