Справа 2-А-590/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої  -  судді Миронової О.В., при секретарі - Григоренко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області   про визнання постанови про накладання адміністративного стягнення протиправною та її скасування  

В С Т А Н О В И В :

29.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача Управління Державної автомобільної інспекції  УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови  про накладення адміністративного стягнення  серії ВЕ 296519 від 26.10.2010 року  про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 1 КпАП України протиправною та її скасування  

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не допускав порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, оскільки не перевищував швидкості руху встановленої для населених пунктів.  

Посилаючись на порушення його прав учасника дорожнього руху, позивач просив скасувати постанову.

В судовому позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надав письмові заперечення на позов, зазначаючи, що доказом вчинення правопорушення є те, що згідно пояснень працівника ДАІ, який складав протокол, позивач рухався у населеному пункті зі швидкістю 84 км/год. На момент фіксації швидкості руху  автомобіля під керуванням ОСОБА_1, на вказаній ділянці дороги інших транспортних засобів, які б рухалися  в попутному  чи в зворотньому напрямку  не було, що виключає можливість фіксації швидкості руху іншого транспортного засобу. Дану швидкість зафіксовано приладом для вимірювання швидкості «Іскра-1» №7977.

Вислухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України  винесена 26.10.2010 року постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КпАП України – перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, а саме: в с.Новогригорівка Миколаївської області  позивач, керуючи автомобілем «ДЕО» номерний знак НОМЕР_1,  перевищив швидкість руху більш ніж на 24кмгод в населеному пункті, рухався зі швидкістю 84 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. На підставі зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

В позові позивач  заперечував проти порушення Правил дорожнього руху (п. 12.4). Суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але таких доказів постанова не містить.  Тоді, як свідок ОСОБА_3   в судовому засіданні підтвердив пояснення позивача. Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв’язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню.  

 Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

  Постанову серії ВЕ 296519 від 26 жовтня 2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно  ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

   Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

  Суддя:                                                                               О.В.Миронова