Справа № 2-3390/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 20 грудня 2010 року                                                             Комсомольський міський суд                              

                                                                                                  Полтавської області

    в складі:              головуючого судді                             Крикливого В.В.  

                                      при секретарі                                     Клімовій С.І.  

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду в місті Комсомольську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

    ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» м. Комсомольська звернулось до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку АДРЕСА_1 та стягнути з останнього 4887 грн. заборгованості з квартирної плати, судові витрати покласти на відповідача. Заявлені вимоги мотивує тим, що на підставі ордеру за № 3790 від 19.01.2005 р. відповідачу було надано житлове приміщення (ліжко-місце) у гуртожитку АДРЕСА_1 для тимчасового проживання На даний час відповідач у гуртожитку не проживає більше шести місяців, в зв’язку із чим втратив право користування наданим йому житлом.  

    Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи сторони до суду не з’явились. Від представника позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені в позові. Відповідач причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав.

За таких обставин, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів.  

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будівля гуртожитку АДРЕСА_1 знаходиться на балансі позивача у справі – ВАТ «Полтавський ГЗК» (а.с.6).  На підставі ордеру за № 3790 від 19.01.2005 р. відповідачу ОСОБА_1 було надано жиле приміщення (ліжко-місце) у вказаному гуртожитку для тимчасового проживання. Як вбачається з довідки з місця проживання відповідач є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, з 2005 року по даний час (а.с.9). Вказана обставина підтверджується також повідомленням адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Полтавській області. Відповідно до актів про не проживання від 13.04.2010 р., 17.08.2010 р. відповідач ОСОБА_1  в гуртожитку АДРЕСА_1 з часу реєстрації за вказаною адресою  /25.01.2005 р./ не проживає та має заборгованість з квартирної плати (а.с.12,30).

    Відповідно до положень ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відповідно по положень ст.72 ЖК України провадиться в судовому порядку.

Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, проаналізувавши надані письмові докази, з  урахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт непроживання відповідачем у спірному жилому приміщенні понад встановлені ст.71 ЖК України строки.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в постанові ПВСУ № 2  від 12.04.1985 року “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” у справах про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 з дня отримання ордеру на заняття жилого приміщення у гуртожитку з відповідним постановленням на реєстраційний облік до цього часу /тобто протягом більш як п’яти років поспіль/ у гуртожиток не поселився, його особистих речей у кімнаті не має, що дає суду підстави дійти висновку про відсутність у відповідача ОСОБА_1 поважної причини для непроживання  у гуртожитку, так само як і такого наміру у цілому.  

Відповідно до виписки з особистого рахунку наданої ВАТ «Полтавський ГЗК», відповідач з серпня 2007 р. по липень 2010 р. не проводить щомісячної оплати жилого приміщення, внаслідок чого утворилась заборгованість з квартирної плати, яка станом на 01.08.2010 р. складає 4887 грн. (а.с.11). Суд вважає, що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ВАТ «Полтавський ГЗК» відповідно до вимог ст.68 ЖК України.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом згідно з нормами ст.88 ЦПК України.  

    На підставі викладеного та керуючись ст.68, ч.2 ст.132  ЖК України, ст.ст. 213,215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” задовольнити повністю.

    Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у гуртожитку АДРЕСА_1.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» заборгованість з квартирної плати в розмірі 4887 грн. та понесені судові витрати в сумі  96 грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.        

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Комсомольський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                        Суддя :                                           підпис                               В.В. Крикливий

    З оригіналом вірно.

    Суддя                         В.В. Крикливий