Справа № 2а-7/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року                                                                                           м.Сторожинець

                                                                              Сторожинецький районний суд

                                                                              Чернівецької області в складі:

                               головуючого судді          Яківчика І.В.

                               при секретарі                   Гулей М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобовецької сільської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення

встановив:

    ОСОБА_1, звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача в якому  зазначив, що в липні місяці 2010 року він подав заяву до виконкому Бобовецької сільської ради про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3. Виконком вказаної ради своїм рішенням від 11.08.2010 року за № 60 вважав за недоцільне позбавлення батьківських прав. Позивач просив скасувати вказане рішення, посилаючись на те, що воно є неправильним так як виконком не взяв до уваги те, що було доведено ним на засіданні опікунської ради та очевидно, а саме, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх материнських обов’язків, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Крім того ОСОБА_2 не сплачувала присуджені судом аліменти на утримання неповнолітньої дитини, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментах в сумі 4446 гривень та по пені за прострочення сплати аліментів, що також не враховано виконкомом

    В судовому засіданні позивач адміністративний  позов підтримав, посилаючись на вказані обставини та крім того зазначив, що рішення є неправомірним також і тому, що ОСОБА_2 на засіданні виконкому не було, а її інтереси представляв її брат

Відповідач виконком Бобовецької сільради в судове засідання не направив свого представника, а сільський голова надіслав до суду заяву з проханням здійснити розгляд справи без його участі, написавши також письмове заперечення на позов (а.с.24) в якому просив в позові відмовити, оскільки виконком не вважав за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 так як він орієнтувався на рішення опікунської ради при Бобовецькій сільраді від 21.07.2010 року та приймав до уваги те, що між батьками неповнолітньої ОСОБА_3 існує майновий спір, а  ОСОБА_2 сплачувала аліменти на утримання дочки.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а також враховуючи думку неповнолітньої дитини, яка досягла чотирнадцятирічного віку, суд на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин знаходить, що вимоги позивача  задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В судовому засіданні дослідженими судом доказами встановлено, що рішенням виконкому Бобовецької сільської ради від 11.08.2010 року № 60 (а.с. 5) було вирішено ввжати за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначене рішення прийнято за наслідками розгляду заяви позивача, щодо надання такого висновку, а також на підставі рекомендацій опікунської ради від 21.07.2010 року по цьому питанню (а.с.6).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи ОСОБА_2 на час прийняття оскаржуваного рішення виконкому, була мешканкою села, а тому виходячи з цього та зважаючи на положення ст.214 СК України та статті 11 Закону України від 13.01.2005 року «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» і Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, вирішення поставленого перед виконкомом питання відносилося до його компетенції, оскільки він і є органом опіки та піклування.

Необхідність отримання висновку органу опіки та піклування, щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, позивач обгрунтовував необхідністю подачі його до суду про, що безпосередньо зазначено в оскаржуваному рішенні

Згідно положень ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв’язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання. Однак суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Зважаючи на вказане, суд знаходить, що оскаржуваним рішенням про недоцільність позбавлення батьківських прав, не порушуються права позивача на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, оскільки такий висновок дається безпосередньо суду і суд при цьому не залежний в своєму рішенні від цього висновку.

Як вбачається із протоколу № 2 від 21.07.2010 року засідання опікунської ради при Бобовецькій сільській раді (а.с.6), на підставі якого приймалось оскаржуване рішення виконкому, в процесі розгляду заяви про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, було вивчено умови проживання матері і доньки, їх взаємовідносини, наявні майнові відносини між батьками дитини та на підставі цих відомостей було вирішено вважати за недоцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки.

Крім того, судом також було встановлено, що Апеляційним судом Чернівецької області 27.04.2009 року видано виконавчий лист № 2-41 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 29.10.2004 року до її повноліття. Вказаний виконавчий лист перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби Сторожинецького райуправління юстиції з 12.05.2009 року (а.с.26). Заборгованість по аліментах в сумі 16500 гривень погашена 27.04.2009 року (а.с.27) і аліменти в сумі 300 гривень щомісячно були проплочені, тобто за станом на час винесення оскаржуваного рішення у ОСОБА_2 заборгованості по аліментах не було і вказане також було досліджене виконкомом Бобовецької сільради.

Таким чином орган опіки та піклування, яким є виконком Бобовецької сільради, Сторожинецького району, Чернівецької області, на думку суду виконав всі вимоги законодавства, які регулюють порядок прийняття подібних рішень і прийняв оскаржуване рішення, яке не влаштовує позивача але не порушує його права і не створює перешкод для звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Тобто, на думку суду, оскаржуване рішення, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства і є правомірним, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160, 163 КАС України, ст.ст. 19, 171, 214  СК України, статті 11 Закону України від 13.01.2005 року «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до виконкому Бобовецької сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання неправомірним рішення, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Суддя