Справа №  33/0390/27/11 Суддя в 1 інстанції:Хомич В.І.

Категорія:

П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.02.2011  року          місто Луцьк  

Суддя судової палати з розгляду  кримінальних справ апеляційного суду Волинської області  Польовий М.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду  апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  жителя АДРЕСА_1 громадянина України, на постанову судді Любешівського районного суду від 10 грудня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

 Постановою судді Любешівського районного суду від 10 грудня 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 11 (одинадцять) діб.

Згідно даної постанови ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 01 жовтня 2010 року в період з 00 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. в районі інформаційно-попереджувального знаку №4/84 на ділянці державного кордону в напрямку Малинівка (РБ) – Мукошин (Україна), керуючи транспортним засобом – трактором МТЗ-82, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, номер двигунаНОМЕР_3, незаконно перетнув державний кордон України поза пунктом пропуску без відповідних документів на даний транспортний засіб. О 16 год. 40 хв. 01 жовтня 2010 року був  затриманий прикордонним нарядом від ВПС «Дольськ» спільно із співробітниками ВДАІ Любешівського району на автодорозі Дольськ-Любешів в 15 км від лінії державного кордону за незаконне переміщення трактора МТЗ-82 через державний кордон України з Білорусії в Україну.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить поновити строк на оскарження постанови суду, а саму постанову суду скасувати і провадження по справі закрити. Посилається на те, що справа розглянута за його відсутності, а копію постанови суду він отримав лише 25 грудня 2010 року. Вважає, що до адміністративної відповідальності притягнутий безпідставно, оскільки адміністративного правопорушення не вчиняв, а матеріали справи щодо нього сфальсифіковані і суд не дав оцінки цим фактам. Крім того, суд не навів у постанові будь-яких обставин, які б давали підстави для застосування до нього найсуворішого адміністративного стягнення. Не  враховано, що він позитивно характеризується, на утриманні має четверо дітей, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи. В порушення вимог ст.268 КУпАП суд справу розглянув за його відсутності.

В апеляційну інстанцію ОСОБА_1 не з’явився, хоча належним чином був сповіщений про місце і час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, при зазначених в постанові суду обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.

Зокрема, цей висновок підтверджується показаннями свідківОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8, висновками експертиз та дослідженими в суді матеріалами справи.

Правильність висновків суду сумнівів не викликає.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_1. за ч.1 ст.204-1 КУпАП є вірною.

Зміст протоколу судового засідання стверджує про те, що суд ретельно дослідив всі обставини, які мають значення для вирішення справи.

Підстав не вірити показанням свідків  у суду не було, оскільки вони послідовні, співпадають і підтверджуються матеріалами справи.

Твердження ОСОБА_1., що справа щодо нього сфабрикована не заслуговують на увагу і суперечать встановленим судом обставинам.

Про місце і час розгляду справи ОСОБА_1 був своєчасно сповіщений, про причини неявки до початку розгляду справи суд не повідомив, а тому справа правомірно розглянута за його відсутності.

Розгляд справи у відсутності правопорушника, який належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи, не вплинув на правильність висновку суду про винуватість ОСОБА_1. у вчиненні правопорушення.

Підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі немає.

В той же час, вважаю, що накладене на ОСОБА_1. адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту є надто суворим.

Відповідно до ч.1 ст.32, ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках.

Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має постійне місце проживання, виключно позитивно характеризується, веде підсобне господарство, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, хворіє.

З врахуванням зазначених обставин, накладення на ОСОБА_1. адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатнім.

Справа розглянута за відсутністю ОСОБА_1., копію постанови він отримав лише 25 грудня 2010 року, а тому йому слід поновити строк для оскарження постанови суду.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Любешівського районного суду від 10 грудня 2010 року.

Постанову судді Любешівського районного суду від 10 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Замість накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді 11 (одинадцяти) діб арешту накласти адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя