ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р.  Справа № 2а/0470/349/11

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніна О.С.  

при секретаріКириловій Х.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_3

представник відповідача –Вологжаніна О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №2а/0470/349/11 за позовом ОСОБА_3 до житлової Комісії військової частини А 3283, третя особа: Криворізька квартирно-експлуатаційна частина району про зобов’язання вчинити певні дії та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

                  У січні 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А 3283 - протокол № 20 від 30.11.2010 року щодо відмови у поновленні його та його родини у житловій черзі військової частини А 3283 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та зобов’язати житлову комісію військової частини А 3283 поновити його у житловій черзі військової частини А 3283 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

            В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що згідно умов контракту, укладеним між ним та Міністерством оборони України вбачається, останній зобов’язується забезпечити його та його родину житлом для постійного проживання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, у якому зазначив, що позивач звільнений за підставою, яка не дає права залишатися на квартирному обліку у військовій частині до одержання житла, але позивач може скористатися правом отримати житлове приміщення після звільнення з військової служби від виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради на загальних підставах відповідно до чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та дослідивши письмові докази, суд вважає , що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 проходив у період з 18.08.1994 року по 03.08.2009 року військову службу у Збройних силах України у останньому військовому званні - начальник штабу батальйону матеріального забезпечення військової частини А 3282.   Згідно з витягом із наказу Міністерства оборони України від 12.05.2009 року за № 211 ОСОБА_3 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а»пункту 6 (у зв’язку із закінченням строку контракту) та за витягом з наказу від 03.08.2009 року № 165 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік до Центрально-Міського РВК м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом засідання житлової комісії військової частини А 3283 від 28.12.2009 року № 54 позивача знято з квартирного обліку військовослужбовців частини.

За зверненням ОСОБА_3 з питанням про відновлення його в черзі на отримання житлової площі, протоколом № 20 засідання житлової комісії військової частини А 3283 від 30.11.2010 року позивачу було відмовлено, оскільки законом не передбачено, що військовослужбовці звільнені у запас по закінченню контракту залишаються на квартирному обліку у військовій частині.     

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»встановлено, що  військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до Положення про житлові комісії в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 11.09.2007 року №517, житлові комісії в Збройних Силах України створюються з метою зарахування (зняття) військовослужбовців на облік (з обліку) осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі звільнених у запас або у відставку, що залишаються перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей; ведення обліку зазначених осіб; контролю за розподілом житлових приміщень та надходженням житла, його обліком і розподілом відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно ч. 9 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"  військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування —у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Як вбачається з п. 3.10 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністра оборони України 06.10.2006 N 577 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2006 року за N 1171/13045 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини —у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

Відповідно до п.37 Положення «Про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 03.02.1995 року №20,  військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування –військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач був звільнений з військової служби згідно з підпунктом «а»пункту 6 (у зв’язку із закінченням строку контракту), а тому така підстава звільнення виключає його можливість залишення на квартирному обліку у військовій частині, оскільки вищевказаними нормами діючого законодавства не передбачена.

Так, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що є вичерпний перелік підстав за яких військовослужбовці залишаються на обліку у військовій частині, а саме:  у разі звільнення з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров’я, а також у зв’язку із скороченням штатів або організаційними заходами.

Отже, підставу за якою був звільнений позивач зазначений перелік не містить,  а тому суд прийшов до висновку, що в діях житлової комісії військової частини А 3283 щодо відмови позивачу у відновленні на квартирному обліку у військовій частині не вбачається ознак протиправності, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 до житлової Комісії військової частини А 3283 є безпідставними у зв’язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167, 186, 254, 255, 257  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до житлової Комісії військової частини А 3283 про зобов’язання вчинити певні дії та скасування рішення – відмовити в повному обсязі.

Постанова  суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

Суддя                       

О.С. Луніна