Справа № 22Ц-275/11

     АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

25 січня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого-судді: Щолокової О.В.,

Суддів: Міхасішина І.В., Войтка Ю.Б.,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2010 року про забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 02.12.2010 р. було забезпечено позов ПАТ «Райффайзен банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на суму 2 213 285 (два мільйони двісті тринадцять тисяч двісті вісімдесят пять) гривень 25 копійок.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити  неможливим виконання рішення суду.

За положеннями ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на рухоме і нерухоме майно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд, на обґрунтування своїх висновків, не навів переконливих доказів, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення або неможливості в майбутньому виконати рішення суду.

Крім того, накладаючи арешт на майно ОСОБА_1, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що кредитний договір з нею не укладався, а згідно договору поруки від 24.05.2007 р. поручителем є ОСОБА_2 та за кредитним договором №014/035-43/50147 від 24.05.2007 р., а не за кредитним договором №014/035-43/50158 від 24.05.2007р., на який посилався позивач у позовній заяві.

Також позивачем не підтверджена співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, з огляду на те, що для забезпечення виконання кредитного договору №014/035-43/50158 від 24.05.2007 р. на суму 224725 доларів США позичальником  у якому зазначено ОСОБА_2, укладений договір іпотеки від 24.05.2007 р., яким заставлено майно на суму 1322102 грн., що перевищує суму кредиту.

Виходячи із наведеного та враховуючи те, що питання про забезпечення позову було вирішено судом першої інстанції з порушенням порядку встановленого для його вирішення скарги, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею вирішення цього питання на новий розгляд з підстав, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2010 року про забезпечення позову скасувати, та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Згідно з оригіналом: