Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  10-45/11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Петушков

Категорія -         Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Чельник О. І.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.02.2011  колегія суддів судової  палати  з розгляду кримінальних справ  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого судді –Медведенка Ю.С.,

суддів –Чельник О.І., Кадегроб А.І.,

за участю прокурора – Сидоренка А.А.,

захисника-адвоката –ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2010 року, якою скасована постанова старшого слідчого прокуратури м. Олександрії Криворучка О.Є. від 19.03.2010 року про порушення відносно голови правління ЗАТ «Енерговугілля»ОСОБА_4 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України.

ОСОБА_4 звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із скаргою на вищезазначену постанову, мотивуючи свої доводи щодо її безпідставності тим, що викладене в ній не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, підставою до порушення кримінальної справи стали акти перевірки господарсько-фінансової діяльності Олександрійської філії ЗАТ «Енерговугілля»(далі по тексту філія) органами КРУ та Держінспекції по праці. Проте, з тексту  постанови про порушення кримінальної справи від 15.07.2009 року та постанови від 19.03.2010 року відносно нього не вбачається, які саме матеріали перевірки та документи стали підставою для порушення цих кримінальних справ. Вказав, що якщо мались на увазі  вищезазначені акти, то вони не можуть бути підставою до порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України відносно ОСОБА_4 виходячи з наступного.

У ході перевірок встановлено, що керівництво філією здійснював директор ОСОБА_5, який діяв на підставі Положення про філію та доручень від ЗАТ «Енерговугілля», і був розпорядником грошових коштів, що надходили на поточні та бюджетні рахунки філії. Як голова правління ЗАТ «Енерговугілля»він не мав повноважень по прийому рішень щодо використання коштів, які обліковувалися на рахунках філії, а тому й не може нести відповідальність за порядок використання грошових коштів філією.

Матеріали кримінальної справи №51-650, порушеної 15.07.2009 року і матеріали якої  вказані як підстава для порушення кримінальної справи 19.03.2010 року відносно ОСОБА_4 не містять доказів того, що банк, у якому обслуговується філія, мав картку із зразками підписів голови правління ЗАТ «Енерговугілля»ОСОБА_4, яка б давала йому право підписувати платіжні доручення банку про зняття коштів з рахунків філії, навпаки, таку картку із зразками підпису мав лише директор філії ОСОБА_5

Відтак, всупереч вимогам ч.2 ст.94 КПК України, за якими кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, старшим слідчим Криворучко О.Є. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_4, хоча матеріали дослідчої перевірки містять дані про неможливість виконати ОСОБА_4 дії, які містять об’єктивну сторону злочинів, що йому інкримінуються.

Просить постанову старшого слідчого прокуратури м. Олександрія Кіровоградської області Криворучка О.Є. від 19.03.2010 року скасувати.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що з тексту  оскаржуваної постанови від  19.03.2010 року  не вбачається, які саме матеріали перевірки та документи стали підставою для порушення кримінальної справи. Перевірками КРУ та Держінспекції по праці встановлено, що керівництво філією здійснював директор ОСОБА_5, який діяв на підставі Положення про філію і був розпорядником грошових коштів, які надходять на поточні та бюджетні рахунки філії, а ОСОБА_4, як голова правління ЗАТ «Енерговугілля», такими повноваженнями наділеним не був, а тому не може бути суб'єктом злочинів, які йому інкримінуються.

У апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу направити прокурору м. Олександрія для провадження досудового слідства. Свої доводи апелянт мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а при розгляді справи допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, що є підставою для скасування постанови суду.

Вказав, що кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_4 19.03.2010 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.3 ст.212-1 КК України, об’єднано в одне провадження з кримінальною справою №51-650, що не суперечить вимогам обліково-реєстраційної дисципліни. Не привласнення кримінальній справі, порушеній 19.03.2010 року, номеру не є компетенцією дослідження суду у даному судовому засіданні, оскільки зазначене не є питанням, визначеним кримінально-процесуальним законодавством, а регулюється відповідними внутрішніми актами  МВС України та Генеральної прокуратури, однак суд в оскаржуваній постанові вдався в аналіз фактів, які не стосуються питань, що повинні розглядатись судом при розгляді скарги на постанову про порушення крииінальної справи. Судом безпідставно надано оцінку руху кримінальної справи, при цьому не вказано яку ж саме норму та якого закону порушено слідчим.

Також вказав, що не відповідає дійсності та є безпідставним твердження  суду про те, що ОСОБА_4, як голова провління ЗАТ «Енерговугілля», не мав повноважень та можливості приймти рішення щодо використання коштів, які обліковувались на рахунках філії.

Голова правління ЗАТ «Енерговугілля»ОСОБА_4 має повноваження та можливість у прийнятті рішень щодо використання коштів, які обліковувалися на рахунках філії, оскільки згідно п. п. 3.2, 3.7, 4.3 Положення про Олександрійську філію ЗАТ «Енерговугілля», філія не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі та задачі в межах статуту ЗАТ «Енерговугілля»; товариство несе повну відповідальність по зобов'язаннях філії; використання отриманого філією доходу здійснюється відповідно до затвердженого ЗАТ «Енерговугілля»фінансового плану; форми, види та системи оплати праці, інші виплати працівникам визначаються відповідно укладеного колективного договору та узгоджуються керівником підрозділу з правлінням ЗАТ «Енерговугілля».

Суд першої інстанції, зазначивши в оскаржуваній постанові, що голова правління ЗАТ «Енерговугілля»ОСОБА_4 не причетний до факту грубого порушення законодавства про працю, до факту невиплати заробітної плати та до фактів ненадходження коштів до Пенсійного фонду  України, фактично надав оцінку доказам у справі, що суперечить у даній стадії процесу вимогам ст. 236-8 КПК України і є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції і просив скасувати постанову суду першої інстанції, а кримінальну справу направити прокурору м. Олександрії для проведення досудового слідства, захисника-адвоката, який просив постанову суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Проте, всупереч вимогам зазначеної норми закону та ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 17.11.2010 року, під час нового судового розгляду судом не дотримано вимог вище наведених норм кримінально-процесуального законодавства України. Суд першої інстанції не дослідив обставини, зазначені в ухвалі апеляційного суду і прийняв рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, судом першої інстанції не було досліджено та належним чином вмотивовано у постанові додержання при порушенні кримінальної справи вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, а тому суд дійшов невірного висновку щодо необхідності скасування постанови старшого слідчого прокуратури м. Олександрія Криворучка О.Є. від 19.03.2010 року про порушення відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України.

Крім того, суд першої інстанції в ході нового судового розгляду скарги ОСОБА_4, в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України  від 04.06.2010 року № 6 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», не перевірив наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України, не перевірив законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення оскажуваної постанови, що призвело до ухвалення  рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції, зазначивши в оскаржуваній постанові, що голова правління ЗАТ «Енерговугілля»ОСОБА_4 не причетний до факту грубого порушення законодавства про працю, до факту невиплати заробітної плати та до фактів ненадходження коштів до Пенсійного фонду України, фактично надав оцінку доказам у справі, що суперечить у даній стадії процесу вимогам ст. 236-8 КПК України і є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Між тим, матеріали дослідчої перевірки містять дані про те, що ОСОБА_4, будучи головою правління ЗАТ «Енерговугілля», є службовою особою, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками відповідно до Статуту ЗАТ, розпоряджається коштами та майном товариства, приймає та звільняє працівників, вживає до них заходи заохочення та стягнення відповідно до чинного законодавства, здійснює керівництво господарською та фінансовою діяльністю ЗАТ «Енерговугілля»та його структурних підрозділів.

Згідно п.3.2 Положення про Олександрійську філію закритого акціонерного товариства «Енерговугілля», затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ «Енерговугілля»протоколом №1 від 17.03.2004 року, підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах Статуту товариства. Пунктами 3.7, 3.8 Положення передбачено, що товариство є безумовним власником усієї продукції, виготовленої філією, та несе повну відповідальність по зобов’язаннях філії (а.с.57).

Досудовим слідством встановлено, що в період з січня по жовтень 2008 року ОСОБА_4 у зв’язку з виконанням службових обов’язків, пов’язаних з загальним керівництвом товариства, будучи розпорядником коштів, погоджував виплату заробітної плати працівникам філії не в повному обсязі, умисно використовуючи кошти від фінансово-господарської діяльності філії на інші, не першочергові платежі. Крім того, протягом 2008 року, в порушення ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», умисно ухилився від сплати страхових внесків, чим спричинив ненадходження до Пенсійного фонду України грошових коштів в особливо великих розмірах.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у вчиненому є ознаки злочинів, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.3 ст.212-1 КК України, а саме грубого порушення законодавства про працю; безпідставної невиплати заробітної плати громадянам більш як за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства; умисне ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до Пенсійного Фонду України коштів в особливо великих розмірах.

За таких обставин, та як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, до порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Перевірка усіх інших  обставин, на які посилається сторона захисту, можлива лише протягом розслідування кримінальної справи органом досудового слідства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо необхідності скасування постанови про порушення кримінальної справи від 19.03.2010 року відносно ОСОБА_4 є необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та відмови у задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.12.2010 року про скасування постанови старшого слідчого прокуратури м. Олександрія Криворучка О.Є. від 19.03.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України, прийняття її до свого провадження та об’єднання з кримінальною справою № 51-650, скасувати.

Скаргу ОСОБА_4на постанову старшого слідчого прокуратури м. Олександрії Криворучка О.Є. від 19.03.2010 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 175, ч. 3 ст. 212-1 КК України –залишити без задоволення.

Судді:

Медведенко Ю.С.                        Чельник О.І.                              Кадегроб А.І.