ВИРОК                 справа № 1-576/09

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді Побережного В.І.,

секретаря- Косянчук В.В.,

прокурора - Безрукого Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, судимого: 1) 18.06.1998 року Старокиївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 142, 44 КК України (1960) до 3 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 08.05.2000року в зв’язку з відбуттям строку покарання;

2) 06.06.2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 140 КК України (1960) до 3 років позбавлення волі;

3) 21.05.2002 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 187 КК України (2001) до 7 років, звільненого з місць позбавлення волі після відбуття строку покарання 03.10.2008 року, не працюючого, без постійного місця проживання, за ч.2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

 Підсудний ОСОБА_1, 04.02.2009 року, близько 05 години 50 хвилин ранку, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 і відкрито відібрав у нього гроші в сумі 100грн., а з кишені куртки витягнув шкіряний гаманець вартістю 300грн., в якому знаходились гроші в сумі 300грн. та особисті документи потерпілого і з місця злочину втік, тобто своїми діями підсудний вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним в пограбуванні потерпілого, у вчиненому розкаявся та пояснив, що дійсно 04.02.2009 року, близько 05 години 50 хвилин ранку, після вживання спиртних напоїв із своїми знайомими, проходячи біля будинку АДРЕСА_1 зупинив потерпілого, який на його вимогу віддав гроші в сумі 100грн., після чого він із кишені куртки потерпілого забрав ще й гаманець та з викраденим втік. З гаманця забрав решту грошей, а сам гаманець з документами потерпілого викинув в одному з дворів.

На підставі ч.3 ст. 299 КПК України та за згодою сторін суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, а винуватість підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України підтверджена, окрім його особистих зізнань ще й доказами, які вказані в обвинувальному висновку.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудний не потребує лікування від наркоманії чи алкоголізму (а.с. 159, 160), а викрадене частково повернуто потерпілому (а.с. 59), однак вчинив тяжкий злочин маючи судимість (а.с. 143, 144), посередньо характеризується (а.с. 162), ніде не працює і не має постійного місця проживання, і тому вважає необхідним призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливе без відбування покарання.

Як обставину, що обтяжує покарання суд враховує вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, а як пом"якшуючі суд враховує визнання своєї вини, з’явлення із зізнанням (а.с. 94) та щире каяття.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років і шести місяців позбавлення волі.

В строк відбування покарання засудженому зарахувати час тримання його під вартою і строк покарання відраховувати з моменту затримання, тобто з 21.02.2009року (а.с. 103).

Речові докази: гаманець - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2(а.с. 58, 59), а гроші в сумі 100грн. (а.с. 57, 58, 60) - повернути свідку ОСОБА_3

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити той самий - тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва.

На вирок сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засуджений в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.