У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 24 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства Банк ’’Фінанси та кредит’’в особі філії ’’Північно-Західного регіонального управління’’про зміну умов кредитного договору.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 24 листопада 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ Банк ’’Фінанси та кредит’’в особі філії ’’Північно-Західного регіонального управління’’про зміну умов кредитного договору відмовлено за недоведеністю.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що накладення арешту на все спільне його та колишньої дружини майно, порушення кримінальної справи відносно дружини та, як наслідок, припинення спільної підприємницької діяльності суттєво вплинуло на фінансовий стан позивача.
Суд не врахував, що колишня дружина позивача ОСОБА_2 не заперечує щодо сплати заборгованості по кредитному договору за рахунок продажу спільного майна, але на даний час це неможливо виконати, оскільки на майно накладено арешт.
Крім того, суд не врахував, що всі чотири умови визначені в ч.2 ст. 652 ЦК України наявні, оскільки в момент укладення кредитного договору сторони виходили з того, що зміна обставин, у вигляді знецінення гривні по відношенню до долара США не настане; знецінення гривні по відношенню до долара США зумовлено причинами, які жодна зі сторін спірного договору не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від них вимагалися; виконання кредитного договору в умовах сьогодення значно порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Нарахування пені у зв’язку з неможливістю увійти у графік погашення кредиту, робить договір практично не можливим для виконання позивачем.
Також, суд не врахував, що 25.03.2010 року позивач звертався до відповідача з пропозицією внести зміни в кредитний договір.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення законне і обґрунтоване, і просить залишити його без зміни.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції правильно виходив з того, що настання фінансової світової кризи, закриття власного бізнесу позивачем та переслідування, на його думку, його органами прокуратури в формі порушення відносно нього та його колишньої дружини кримінальних справ не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1,2 ст. 652 ЦК України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін. Крім того, кримінальна справа відносно ОСОБА_1 порушена до укладання договору кредиту № Ф1-07/55079-1463, та ним особисто не вжито жодного заходу щодо поділу спільного подружнього майна, а дані обставини не можуть бути підставою для внесення змін до вказаного кредитного договору.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги про те, що всі чотири умови визначені в ч.2 ст. 652 ЦК України наявні не заслуговують на увагу, оскільки частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов:
1. в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2. зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3. виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4. із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність усіх перелічених умов одночасно.
До того ж, вимагаючи розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України, на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов’язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
ОСОБА_1 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Крім того, відповідно до статті 36 Закону України “Про Національний банк України” офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється Національним банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, встановлюються Національним банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь–яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
ОСОБА_1 не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Відсутність у боржника необхідних коштів, зокрема накладення арешту на все спільне його та колишньої дружини майно, припинення спільної підприємницької діяльності, не є істотною зміною обставин в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, як вірно було вказано судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :