Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Сарненського районного суду від 21 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Сарненського районного суду від 21 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" (далі АТ ’’УПСК’’) про стягнення суми страхового відшкодування задоволено частково.
Стягнуто з АТ "УПСК" на користь ОСОБА_1 45862 грн. 41 коп. страхового відшкодування відповідно до договору страхування від 29.09.2009 року, 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 120 грн. у відшкодування витрат, понесених на оплату ІТЗ, всього 47987 грн. 41 коп.
Позивача від сплати державного мита звільнено на підставі п. 18 ст. 4 Декрету КМ України ’’Про державне мито’’.
Стягнуто з АТ "УПСК" 458 грн. 62 коп. державного мита.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що страхова сума, згідно договору страхування становить 102 723,00 грн., а вартість відновлюваного ремонту 105 178,31 грн., тобто має місце повна конструктивна загибель ТЗ.
У відповідності до п. 12.7 Правил страхування та п. 22.9 Договору страхування в разі повної конструктивної загибелі ТЗ ти/чи додаткового обладнання Страховик проводить, на власний розсуд, виплату страхового відшкодування за одним із двох варіантів. Тому, АТ ’’УПСК’’провело розрахунок суми страхового відшкодування: 102 723,00 (страхова суха) - 56 700,00 (залишкова вартість) - 2 347,00 (несплачена друга частина страхового платежу) - 10 272,30 (безумовна франшиза) + 650,00 (вартість проведеної експертизи) = 34 053,70 грн.
На підставі п. 24.2.1. Договору страхування сума страхового відшкодування була зменшена на 30 % (служба технічного асистансу не була вчасно (протягом 30 хвилин) повідомлена про настання випадку із застрахованим транспортним засобом) - 34 053,70 х 70% = 23 837,59 грн.
Сума страхового відшкодування у розмірі 23 837,59 грн. була перерахована згідно заяви Вигодонабувача по договору страхування.
Крім того, суд безпідставно відхилив клопотання АТ ’’УПСК’’щодо витребування від ПП ’’ОСОБА_2’’книгу доходів та видатків, адже саме цей документ дійсно засвідчує факт отримання коштів від позивача.
Суд не врахував, що позивач не погоджував із АТ ’’УПСК’’рахунок на ремонт ПП ’’ОСОБА_2’’, а тому суд першої інспекції при обрахунку матеріальної шкоди мав керуватися виключно актом автотоварознавчого дослідження № 23П від 13.01.2010 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 105 178, 31 грн.
Також, суд не врахував, що у відповідності до розділу 23 договору страхування страховик не відшкодовує моральну шкоду та інші можливі фінансові санкції.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2009 року між ОСОБА_1 та АТ ’’УПСК’’був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів. Відповідно до вказаного договору страхова сума становить 102 723 грн.
07.01.2010 року відбувся страховий випадок, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди застрахований позивачем автомобіль отримав ушкодження і відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №23 П від 13.01.2010 року вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 105 178 грн. 31 коп.
17.03.2010 року АТ ’’УПСК’’позивачу було відмовлено у визнанні факту страхового випадку і виплаті страхового відшкодування.
Надалі відповідачем була здійснена виплата ОСОБА_1 страхового платежу в розмірі 23 837 грн. 59 коп., що свідчить про визнання страховиком факту страхового випадку.
Проте, оскільки станом на 17.03.2010 року АТ ’’УПСК’’позивачу було відмовлено у визнанні факту страхового випадку і виплаті страхового відшкодування остання вимушена була здійснити ремонт на власний розсуд, обравши для цього послуги приватного підприємця ОСОБА_2
Згідно акту прийняття-передачі від 10.11.2010 року ( а.с. 93), товарного чеку від 10.11.2010 року ( а.с.96), рахунку на запчастини до договору по ремонту автомобіля TOYOTA Yaris 1.3 д.р.н. ВК7212АО (а.с. 97), акту здачі- приймання робіт від 10.11.2010 року (а.с.98) вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становила 69 700 грн.
Відповідно до п. 22.9. укладеного договору повною конструктивною загибеллю є рівень пошкодження транспортного засобу та/або додаткового обладнання внаслідок настання страхового випадку, коли витрати на відновлювальний ремонт становлять не менше 70 відсотків відповідної страхової суми.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що повної конструктивної загибелі транспортного засобу не було, оскільки фактична вартість відновлювального ремонту становить менше 70 відсотків страхової суми, а тому і доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України та ч. 17 ст. 9 Закону України “Про страхування” страхова виплата за договором майнового страхування (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків (прямого збитку), якого зазнав страхувальник.
Реальними збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.( ст. 22 ЦК України).
В даному випадку, на думку колегії суддів, необхідно виходити з реальних витрат - вартості відновлювального ремонту (грошових витрат, які були необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу), а не з суми матеріального збитку визначеному звітом про оцінку автомобіля (а.с.12-16).
Згідно із п. 22.6 укладеного між сторонами договору страхування, основою для визначення розміру виплати суми страхового відшкодування є розрахований обсяг шкоди, з урахуванням: страхової суми по транспортному засобу і обсягу відповідальності страховика за даним договором (враховуючи проведені виплати страхового відшкодування на день страхового випадку); фізичного зносу транспортного засобу на момент настання події, яка має ознаки страхового випадку (якщо цей договір укладений на умові врахування зносу); зменшення розміру страхового відшкодування у випадках, визначених цим договором та правилами; суми, що відшкодована страхувальнику особою, винною у заподіянні збитків або особою, яка їх відшкодовує замість винуватця; розміру збитків, відшкодованих страхувальнику іншим страховиком за даним страховим випадком; розміру франшизи, обумовленої цим договором; оплачених страхувальником послуг експерта, за умови визнання страховиком розміру збитку; витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу до ремонтного підприємства чи місця зберігання, якщо вони були письмово погоджені з страховиком в межах, що передбачені обраною програмою страхування.
За таких обставин, сума страхового відшкодування становить 66 995 грн. 54 коп., яка обрахована шляхом вираховування із суми реальних затрат безумовної франшизи в розмірі 2054 грн. 46 коп. та додаванням вартості проведеної експертизи, оплаченої позивачем, в розмірі 650 грн.
Відповідно до п. 24.2.1. вказаного договору страхування страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в розмірі 30 % від суми страхового відшкодування в разі якщо страхувальник або особа на яку поширюється дія цього договору повідомили про страховий випадок диспетчерську службу технічного аси стансу страховика з простроченням строку встановленого в п. 21.21.7 договору на 30 хв., але не пізніше однієї доби.
Дана умова не суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.
Згідно статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_1 не було вчасно повідомлено службу технічного асистансу (протягом 30 хвилин) про настання випадку із застрахованим транспортним засобом, а тому відшкодуванню підлягає 70 % від суми страхового відшкодування, що становить 46 896 грн. 87 коп.
З врахуванням частини виплаченого страхового платежу в розмірі 23 837 грн. 59 коп., несплаченої другої частини страхового платежу в розмірі 2 347 грн. стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування в розмірі 20 712 грн. 28 коп.
Підлягає скасуванню рішення суду і в частині стягнення моральної шкоди.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором страхування позивачу було завдано моральної шкоди, яка відповідно до ст.1167 ЦК підлягає відшкодуванню.
При цьому суд не взяв до уваги те, що зазначена норма закону регулює позадоговірні відносини, а тому не поширюється на спірні договірні відносини.
Наслідки порушення договору встановлені ст. 625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди. Не передбачає відшкодування такої шкоди і укладений між сторонами договір.
Відповідно до ЗУ "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором, тобто це договірні відносини, за порушення яких передбачена майнова (фінансова) відповідальність у формі пені, неустойки тощо.
В порушення вищезазначених вимог закону суд безпідставно стягнув з відповідача моральну шкоду.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст.22, 526, 629, 979, 988 ЦК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити частково.
Рішення Сарненського районного суду від 21 грудня 2010 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 20 712 (двадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 28 коп. страхового відшкодування відповідно до договору страхування від 29.09.2009 року, 120 грн. у відшкодування витрат, понесених на оплату ІТЗ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді : м. Рівне