Справа №10-51/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клименко

Код категорії    Доповідач - Моїсеєнко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Моїсеєнко Т. М.,

суддів -  Демченка  М. О.,  Сінашенка  В. Г.,

з участю прокурора -  Пирлик   

захисника – ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції  на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року, якою відносно

ОСОБА_2,

          ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ОСОБА_3, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1,   раніше не  судимого

відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд,

ВСТАНОВИЛА:

18 січня 2011 року до Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим із заступником прокурора Зарічного району м. Суми звернувся слідчий СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Сербін Я.С. про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який обвинувачується у відкритому заволодінні чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи.

15 січня 2011 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

18 січня 2011 року ОСОБА_2  було продовжено затримання до десяти днів для додаткового вивчення даних про його особу.

25 січня 2011 року постановою Зарічного районного суду м. Суми в задоволенні подання слідчого було відмовлено у зв’язку із його необгрунтованістю. Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, є студентом 5 курсу СНАУ, мешкає разом з батьками. Крім того, органами досудового слідства не надано доказів, які б вказували, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що суд не врахував тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, крім того, обвинувачений перебуваючи на волі, може негативно вплинути на потерпілого та свідків, перешкоджати встановленню істини по справі, а також ухилитись від явки до органів слідства. Просить постанову суду скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд.

 Заслухавши доповідача, прокурора, який просить задовольнити апеляцію, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, яки прохають постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню  не   підлягає виходячи з наступного.

Розглядаючи подання слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Сербіна Я.С. про обрання відносно  ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції, врахувавши відповідно до вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України всі обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, вірно відмовив в задоволенні цього подання.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, тобто у вчиненні  тяжкого злочину.

В той же час, взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більш ніж три роки  і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилятися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, а сама санкція статті кримінального закону, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа не є підставою для обрання такого виду запобіжного заходу як взяття під варту.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2, суд врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, його характеристики, наявність постійного місця проживання та навчання, а також інші обставини, що характеризують ОСОБА_2 та навів відповідні мотиви прийнятого рішення.

Достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 буде ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність судом не встановлено, а сама санкція статті кримінального закону, за якою обвинувачується ОСОБА_2, не може бути основною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

А тому, доводи апеляції прокурора про те, що ОСОБА_2 може ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність є необґрунтованими.

Таким чином, врахувавши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, обставин злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування постанови суду та задоволення поданої апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377  КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25 січня 2011 року про відмову в обранні відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обранні підписки про невиїзд залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – без задоволення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М.        Демченко М. О.         Сінашенко В. Г.