Справа № 22-ц-115/11Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б.
Категорія - 46Доповідач - Гурзель І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 січня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Гурзеля І.В.
Суддів - Сташківа Б. І., Фащевської Н. Є.
при секретарі - Сеник В.В.
з участю сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2
адвокатів ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду від 19 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя в натурі й за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим будинком,-
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та будинку в натурі, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від вирішення питання поділу спільного майна, набутого за час їх шлюбу.
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим будинком, посилаючись на те, що виділ частки будинку в натурі неможливий.
Рішенням Бучацького районного суду від 19 листопада 2010 року позов ОСОБА_2 - задоволено.
Проведено поділ спільного майна подружжя та будинку АДРЕСА_1, згідно якого:
Виділено ОСОБА_2 сходову клітку 1-2, площею 6,9 м.кв., коридор 1-3, площею 4,8 м.кв., санвузол 1-6, площею 6,9 м.кв., котельню 1-7, площею 7,4 м.кв., сходова клітку 2-1, 10,9 м.кв., коридор 2-2, площею 5,3 м.кв., кухню 2-3, площею 17,4 м.кв., житлову кімнату 2-5, площею 26,8 м.кв., житлову кімнату 2-6, площею 31,2 м.кв., лоджію, площею 4,1 м.кв., 1/2 питного колодязя, 1/2 огорожі, загальною вартістю 409159,50 грн., що складає 56/100 ідеальних долей.
Виділено ОСОБА_1 коридор 1-1, площею 12,6 м.кв., кладову 1-4, площею 11,5 м.кв., кладову 1-5, площею 18,2 м.кв., гараж 1-8, площею 27,1 м.кв., терасу, площею 2,7 м.кв., терасу, площею 2,8 м.кв., житлову кімнату 2-4, площею 23,1 м.кв., 1/2 питного колодязя, 1/2 огорожі, загальною вартістю 322340,50 грн., що складає 44/100 ідеальних долей.
Виділено ОСОБА_2 речі побутового призначення - телевізор », комп’ютер », холодильник », мікрохвильовку, пральну машину, газову плиту, кухонний гарнітур та куток, два килими.
Виділено ОСОБА_1 речі побутового призначення - електропраску, тюнер, DWD, музичний центр, спальний гарнітур, набір дитячих меблів, м’яку частину, журнальний столик, тумбочку, два килими, килимкову доріжку.
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування жилим будинком відмовлено, за безпідставністю заявлених вимог.
Стягнено із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2238 грн. судових витрат, а саме, 488 грн. судового збору, 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1500 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю позовних вимог, а його позовні вимоги задоволити, посилаючись на те, що рішення є незаконним і необґрунтованим з підстав неповного з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, участі в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Так судом першої інстанції вірно встановлено, що з 30 травня 1998 року по 18 січня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.
2.07.2002 року сторонам подаровано в рівних частках незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1.
Доводи апелянта про те що спірне будинковолодіння не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому не може ділитися за правилами СК України, спростовуються наступним.
З договору дарування незакінченого будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.10) вбачається що на час дарування його ступінь готовності становив 29%.
Будинок був прийнятий в експлуатацію розпорядженням голови Бучацької РДА 5.11.2007 року. (а.с.13). Таким чином 71% робіт по будівництву будинку були проведені сторонами за час шлюбу, а тому будинок слід вважати спільним майном подружжя.
Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” №7 від 04.10.1991 року будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст.25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох. При цьому на суму вартості будинку до його поліпшення збільшується частка дружини, якому він належав, утому числі і у випадках, коли суд відступає від начала рівності часток подружжя в спільній сумісній власності з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей або інтересів одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Суд першої інстанції прийшов також до вірного висновку про те що виділ частки будинку АДРЕСА_1 в натурі можливий.
Доводи апелянта про те що рішенням виконкому Бучацької міської ради відмовлено в наданні дозволу на переобладнання житлового будинку, а тому поділ будинку неможливий, спростовуються висновком судово будівельно-технічної експертизи, якою запропоновано три варіанти розподілу.
З великої площі будинку, його стану вбачається що його переобладнання можливе, а відмова виконкому є формальною. Облаштування інженерних систем водопостачанн, газопостачання, енергопостачання та водовідведення не входило в завдання експерта, та може бути вирішено кожним із співласників будинку самостійно.
У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України “ Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” №7 від 04.10.1991 року якщо сторона оспорює рішення виконкому щодо дозволу на переобладнання та перепланування і воно є необґрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні. В даному випадку суд першої інстанції вірно не погодився з рішенням виконкому по даному питанню.
При поділі будинковолодіння суд відступив від начала рівності часток подружжя, що передбачено п.п.2,3 ст.70 СК України та ст.372 ЦК України, при цьому врахував інтереси неповнолітньої дитини, яка залишилась з матір’ю, а також ту обставину що ОСОБА_1 забезпечений іншим житлом і тривалий час не проживає в спірному будинковолодінні. З цих же підстав судом обрано 1-й варіант розподілу експертизи, як найбільш вигідний позивачці ОСОБА_2. Апелянт ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що не згідний з будь якими варіантами експертизи, оскільки не бажає проживати в спірному будинковолодінні, а належну йому частку має намір подарувати дочці, як і не претендує забирати з будинку рухоме майно.
Також, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” від 21 грудня 2007 року №11 при вирішенні спору про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст.70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей.
Доводи апелянта про те що судом не вирішено питання грошової компенсації за різницю в частках не є вірними, оскільки суд відступив він начала рівності часток, про що зазначив в рішенні. За вказаних обставин грошова компенсація не присуджується.
Оскільки судом вирішено питання розподілу спірного будинковолодіння між подружжям, то вірно відмовлено у зустрічному позові ОСОБА_1 про встановлення порядку користування приміщеннями. Доводи апеляції з цих підстав також безпідставні.
За вказаних обставин рішення суду є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування колегія не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 19 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.В. Гурзель