Справа № 2-а-30/11   

  П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді  Шешені М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми коштів, виплачених як допомога по безробіттю в розмірі 3264,79 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму коштів, незаконно виплачених їй як допомогу по безробіттю в розмірі 3264,79 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 квітня 2010 року відповідачка звернулася у Перечинський РЦЗ із заявою, в якій просила до вирішення питання працевлаштування надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю та зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. 09 серпня 2010 року при звірці бази даних ЄІАС «Обмін даними з державними установами» та бази даних незайнятих громадян, що перебували на обліку в центрі зайнятості у пошуку роботи встановлено, що ОСОБА_1 на день надання статусу безробітного не припинила приватну підприємницьку діяльність. 11 серпня 2010 року відповідачці була припинена виплата допомоги по безробіттю та знято з обліку в зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, про що її було повідомлено листом-повідомленням про повернення незаконно отриманих коштів.

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі - у порядку письмового провадження, а позовні вимоги задовольнити повністю.  

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання також не з”явилися, однак подала заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності- у порядку письмового провадження, позовні вимоги визнає повністю і не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 09 квітня 2010 року звернулася з заявою до Перечинського районного центру зайнятості, у якій просила до вирішення питання працевлаштування надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, при цьому зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, у зв»язку з чим була зареєстрована як шукаюча роботу, з відкриттям персональної картки  № 071010210040200005.

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно зі ст. 23 зазначеного закону допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.   

Відповідно до поданої заяви, відповідачці Наказом від 09.04.2010 р. № НТ 100409  з 09.04.2010 р. надано статус безробітного  як застрахованим особам з урахування страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» та призначена допомога по безробіттю з 09.04.2010 р. по 03.04.2011 р.

Наказом від 11.08.2010 року № НТ 100811 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та знято з обліку у зв’язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Разом з цим, встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця Серії ВО1 № НОМЕР_1 від 18.03.2004 року, виданого державним реєстратором Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_1 є фізичною особою – підприємцем.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи  суб’єктом підприємницької діяльності,  отримала допомогу по безробіттю у період з 09.04.2010 року по 11.08.2010 р. в сумі 3264,79 грн.

Директором Перечинського районного центру зайнятості 11.08.2010 р. прийнято наказ № 138 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1, який був направлений відповідачці з листом-повідомленням за № 148 від 16.08.2010 р.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 р. функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на органи державної служби зайнятості, які мають право діяти від імені Фонду. Статтею 16 вищевказаного Закону передбачено, що кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р.                № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. 

Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до  п. 6 Порядку  розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006 р. (далі – Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.  Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.   

Відповідно до  п. 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення.  Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно ст. 1  п.3 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З врахуванням того, що у судовому засіданні встановлено, що відповідачка незаконно отримувала допомогу по безробіттю, оскільки була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, тобто здійснювала підприємницьку діяльність, і відносилася до категорії зайнятого населення, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв»язку з чим з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі допомога по безробіттю в сумі 3264, 79 грн., як незаконно отримана.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідачки не стягуються.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 71, 86, 94, 122, 159 - 163 КАС України, Законом України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд, –

П О С Т А Н О В И В :

Позов Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі до ОСОБА_1 про стягнення суми коштів, виплачених як допомога по безробіттю в розмірі 3264,79 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Перечинського районного центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Перечинському районі  суму коштів, виплачених як допомога по безробіттю в розмірі 3264 (три тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 79 коп. та перерахувати їх до бюджету Перечинського РЦЗ на р/р 37176000000008 в банку УДК в Закарпатській області, МФО 812016, призначення платежу повернення допомоги по безробіттю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:М. О. Шешеня