Справа № 1-68/11

                                                      ПОСТАНОВА

27 січня 2011 року                                   Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі                                        Штойко О.П.

з участю прокурора                               Ратушняка О.О.

адвоката                                                  ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці постанову про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярове Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, вдівця, освіта неповна середня, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше несудимого, -  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 19 год. 00 хв., будучи психічно хворим, знаходячись на кухні свого будинку АДРЕСА_2 спільно з гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканцем цього ж населеного пункту, розпивали спиртні напої, в ході чого між ними виник конфлікт на побутовому ґрунті, який відразу переріс в бійку.

Під час бійки ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи металеву сковорідку, протиправно заподіяв нею численні удари, кількістю біля 25, в життєво-важливу ділянку тіла, а саме в область голови ОСОБА_3, спричинивши йому, згідно висновків судово-медичного експерта №448 від 20.08.2010 року та №448/1 від 05.10.2010 року відкриту непроникаючу черепно-мозкову травму у вигляді множинних ран на волосяній частині голови з різко вираженими набряками м'яких тканин , розриви правої вушної раковини, крил носу, численні синці та садна на голові, рана та крововиливи на губах, переломи кісток лицевого черепа, травматичне розчавлення правого очного яблука, вогнищево-зливні субарахноїдальні крововиливи з проривом в шлуночки головного мозку; а також рани, синці та садна на обох руках, які виникли незадовго до смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Причиною смерті ОСОБА_3 стала відкрита непроникаюча черепно-мозкова травма, яка ускладнилась набряком головного мозку та травматичним шоком.

Таким чином, ОСОБА_2 протиправно позбавив ОСОБА_3 життя, спричинивши йому тілесні ушкодження несумісні із життям людини.

05.07.2010 року слідчим управління ГУМВС України у Вінницькій області відносно ОСОБА_2 по факту умисного вбивства ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа № 10040273 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

05.07.2010 року  за підозрою у  вчиненні вказаного злочину, в порядку ст. 115 КПК України був затриманий ОСОБА_2 та 07.07.2010 року ОСОБА_2 пред»явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 115 КК України.

Вчинення ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння доведено в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 05.07.2010 року в нічний час працівники міліції приїхали до нього та повідомили, що його батька ОСОБА_3 вбито. Приїхавши в АДРЕСА_2, він побачив тіло батька, яке лежало на кухні в калюжі крові. Згодом тіло було доставлено в обласне бюро СМЕ, а потім після експертизи він забрав тіло батька, яке в подальшому похоронив. Пізніше йому стало відомо, що його батька вбив ОСОБА_2, якого він не знав і в ніяких стосунках з ним не перебував, чи знав ОСОБА_2 його батько, йому також невідомо.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він йшов з пасовища заганяти худобу і в вечірній час, проходячи повз будинок АДРЕСА_2, його покликав ОСОБА_2, повідомивши, що в будинку лежить труп. Не повіривши ОСОБА_2, думаючи, що це жарт, він відмовився зайти в будинок, але побачив, що лице, руки та ноги ОСОБА_2 були в крові. По дорозі він зустрів ОСОБА_6, який повідомив, що в будинку ОСОБА_2 лежить труп чоловічої статі з розбитою головою.

Згідно показів свідка ОСОБА_7, які були оголошені в судовому засіданні згідно ст. 306 КПК України, вбачається, що про вбивство ОСОБА_3 вона дізналася від сусідів, з ОСОБА_2. майже ніколи не спілкувалася, їй відомо, що той інколи вживав спиртне, але при цьому вів себе помірковано, ОСОБА_2 проживав сам, часом з м. Вінниці до нього приїздила донька з чоловіком, внучка та правнук, чи раніше  заходив до ОСОБА_2 ОСОБА_3, їй невідомо. ОСОБА_2 вона характеризує як комунікабельного, веселого чоловіка.

Вчинене ОСОБА_2 доводиться також оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_6, який на досудовому слідстві показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2, будучи на своїй земельній ділянці, у вечірній час до нього підійшов ОСОБА_2, що проживає по сусідству, в якого все лице, одежа та ноги були в крові. При розмові ОСОБА_2 попросив зайти до будинку, де він мешкав, постійно повторюючи фразу: «Навіщо йому це горе?». На вигляд ОСОБА_2 перебував в стані сп»яніння. Зайшовши до будинку, він побачив тіло невідомої особи чоловічої статі, що лежало на підлозі кухні, з побитим лицем в крові, тоді він наказав ОСОБА_2 викликати міліцію, але останній постійно повторював одну і ту ж фразу: «Навіщо мені це горе?». Через деякий час він сам зателефонував до дільничного інспектора міліції і через певний час вже приїхали працівники міліції.

Крім того, скоєне ОСОБА_2 стверджується протоколом огляду місця події від 04-05.07.2010 року (а.с. 6-16); протоколом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_2 від 06.07.2010 року (а.с. 63-64) протоколом огляду речових доказів від 05.07.2010 року (а.с. 115-116); протоком відібрання  експериментальних зразків крові у ОСОБА_2 від 06.07.2010 року (а.с. 60); довідкою з Вінницького обласного наркологічного диспансера «Соціотерапія»(а.с. 110); висновком судово-наркологічної експертизи № 451 від 27.07.2010 року (а.с. 120); висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 № 448 від 20.07.2010 року та додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 (а.с. 127-129, 200-202); висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 1469 від 10.08.2010 року (а.с. 135) висновком дактилоскопічної експертизи  № 204-д від 13.07.2010 року (а.с. 151-152); висновком імунологічної експертизи № 279 від 07.07.2010 року (а.с. 161-162); висновками судово-імунологічних експертиз №№ 289, 290, 291 від 12.08.2010 року (а.с. 174-177); висновком судово-цитологічної експертизи № 227 від 13.08.2010 року (а.с. 183-186); висновком судово-цитологічної експертизи № 228 від 13.08.2010 року (а.с. 192-195).

Під час досудового слідства відносно ОСОБА_2 було призначено судово - психолого - психіатричну експертизу.

          Згідно висновку стаціонарної судово - психолого - психіатричної експертизи № 228 від 09.08.2010 року обвинувачений ОСОБА_2 на момент скоєння злочину страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді судинної деменції. В період вчинення злочину ОСОБА_2 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді судинної деменції. В теперішній час ОСОБА_2 не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_2 потребує застосування примусових заходів медичного характеру  у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні з посиленим режимом нагляду.

          Допитані в судовому засіданні в якості свідків: лікар –психіатр ОСОБА_8, судовий психіатр –експерт ОСОБА_9, судовий психолог –експерт ОСОБА_10 даний висновок підтримали, додатково пояснивши, що на даний час ОСОБА_2 перебуває на стаціонарному лікуванні в 7 відділенні ВОПЛ ім. акад. Ющенка, страждає на ішемічну хворобу серця, гіпертонічну хворобу, загальний атеросклероз з ураженням переважно судин серця та головного мозку, дисциркуляторну енцефалопатію, хронічний бронхіт, спайкову хворобу кишечника, посттравматичний деформуючий артроз колінних суглобів, самостійно пересуватися не може. Враховуючи дані хронічні захворювання та похилий вік –понад 80 років, а також виходячи з його психічного стану, а саме те, що він відноситься  до пасивного типу суспільної небезпеки, ОСОБА_2 рекомендовано застосування примусових заходів мед характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні з посиленим режимом нагляду.

          Сукупність зібраних по справі доказів  дозволяє суду зробити висновок про те,  що ОСОБА_2 вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України в стані неосудності і тому, відповідно до ст. 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності.

З огляду на викладене, оскільки зазначене суспільно-небезпечне діяння вчинене ОСОБА_2 в стані неосудності і на даний час він також страждає на хронічне психічне захворювання, що потребує лікування, до нього слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим режимом нагляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 416, 419-421 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ярове Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, вдівця, освіта неповна середня, пенсіонера, раніше несудимого, жителя АДРЕСА_1, примусові заходи медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні з посиленим режимом нагляду.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу постанови в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

          Копію постанови направити для виконання в ВОПЛ  ім. акад.  О.І. Ющенка.

          Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя: