Справа №  2-42/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 лютого 2011 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Шешені М.О.,

при секретарі - Багара Н.М.,

з участю позивача- Грунянського В.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

До Перечинського районного суду звернувся з позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі. Позовні вимоги мотивує тим, що згідно рішення Перечинського районного суду від 30.11.2010 року у справі № 2-400/10 з нього стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до настання повноліття дитини. Розмір аліментів на моменту подання позову складає 600 гривень, який згідно ст.74 Закон України “ Про виконавче провадження” був вирахуваний державним виконавцем із середньої заробітної плати по Закарпатській області, оскільки він ніде не працює. Вказана сума сплати аліментів є для нього непосильною, так як на його утриманні є мати ОСОБА_4, яка є пенсіонеркою за віком, батько ОСОБА_5, який є пенсіонером за віком та інвалідом 2 групи, а тому він змушений  витрачати значні кошти на їх утримання та лікування. Крім цього, він на даний момент ніде не працює, оскільки на ринку праці не має підходящої для нього роботи. Тому просив стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подання позову.

У судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги і просили зменшити розмір аліментів, визначений за рішенням Перечинського районного суду від 30.11.2010 року у справі № 2-400/10 і стягувати з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з дня подання позову.

Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила і просила у такому відмовити, так як такий заявлено безпідставно.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, у судовому засіданні встановлено, що 14.02.2004 року між ОСОБА_3 та  ОСОБА_2 був укладений шлюб, який 30.11.2010 року за рішенням Перечинського районного суду розірваний.

Також встановлено, що 26 листопада 2004 року від даного шлюбу у подружжя Грунянских народилася дитина, а саме донька ОСОБА_6, яка проживає разом з матір”ю.

Крім цього встановлено, що за рішенням Перечинського районного суду від 30 листопада 2010 року ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання дитини, а саме доньки ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 листопада 2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Як убачається із зазначеного рішення суду при визначені розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_6, суд, врахував всі зазначені у ч.1 ст.182 СК України обставини, а також й бажання відповідача - ОСОБА_3, який у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, та виходячи із цього ухвалив рішення про задоволення позову. При цьому, ОСОБА_3 не заперечував позов тим, що у нього на утриманні знаходиться мати, яка є пенсіонеркою за віком, а також батько, який є пенсіонером за віком та інвалідом 2 групи, а також що він ніде не працює, оскільки не може влаштуватися через відсутність підходящої для нього роботи, та не оскаржив судове рішення.

Згідно ч.1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.  

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Також, відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених  ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Однак, по даній справі ні позивачем ні його представником на виконання зазначених норм ЦПК України не надано суду жодних доказів,  які б підтвердили зміну матеріального або сімейного стану ОСОБА_3, чи погіршення його здоров'я, після ухвалення 30 листопада 2010 року рішення Перечинського районного суду Закарпатської області, та могли б послужити підставою для зменшення розміру аліментів.

Натомість, надані позивачем докази про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, а саме копія посвідчення Серії АА № НОМЕР_1 від 04 березня 2002 року, згідно якої його мати є пенсіонером по віку, посвідчення Серії АА № НОМЕР_2 від 16 лютого 1999 року, згідно якого його батько є пенсіонером за віком та інвалідом 2 групи, виписку-епікріз із історії хвороби                 № 9929, згідно якої ОСОБА_5 поступив на лікування 13.07.2010 року, а виписаний 25.07.2010 року,  не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки вони виникли до ухвалення рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 листопада 2010 року, і, крім цього, такі взагалі не вказують на наявність значного погіршення здоров’я позивача, а також на таке погіршення його матеріального становища, яке б унеможливило надання ним утримання неповнолітній дочці в розмірі більшому ніж 300 грн. 00 коп. в місяць.  

Крім цього, суд відмічає, що указані позивачем в позовній заяві обставини, за яких він просить зменшити розмір аліментів, фактично стосуються оскарження рішення Перечинського районного суду від 30 листопада 2010 року, чого він не побажав зробити.  

Також, суд звертає увагу позивача та його представника на те, що вимоги позивача про стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі, а саме 300 грн. 00 коп., щомісячно на дитину не ґрунтуються на законі, оскільки ст.192 СК України передбачає зменшення або збільшення розміру аліментів, і крім цього, визначений ним у позовній заяві розмір аліментів, не тільки є недостатнім для забезпечення належного утримання неповнолітньої дочки позивача, а навіть нижчим, від передбаченого ст.182 СК України мінімального розміру аліментів на одну дитину, тобто 30 % прожиткового мінімуму.

Отже, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в уточненому позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі слід відмовити повністю.

Тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218, ст.192 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В уточненому позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення їх у твердій грошовій сумі– відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі             51 (п»ятдесят одної) грн. 00 коп. та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Головуючий:      М. О. Шешеня