Справа № 2-217/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року          Дзержинський міський суд Донецької області у складі:  

                                              судді                                                        Бухтіярової О.М.,

                                              при секретарі                                      Федоровій В.Г.,

                                              з участю представника

                                              позивача                                                  ОСОБА_1,

                                              представника відповідача                     Терещенко Д.В.,  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відокремленого підрозділу  «Шахта «Дзержинського»Державного підприємства «Дзержинськвугілля», про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2010 року позивач  ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до відповідача «ДП “Шахта «Дзержинського», в якому ставить питання про стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 100,000грн., завданої внаслідок отриманого професійного захворювання.

На доведеність позову позивач вказав, що з 07 лютого 1974року по 20 вересня 2002 року перебував у трудових правовідносинах з ДП «Дзержинськвугілля» працюючи на шахті «Дзержинського». Згідно заключення МСЕК сер. ДОН- 04 № 045356 від 21.09.2005року, ОСОБА_3, була встановлена 3 група інвалідності та стійка втрата працездатності у розмірі 65% за сукупністю: -30% втрати працездатності з діагнозом «антракосиликоз,бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеня. -35% втрати працездатності з діагнозом Хронична двостороння сенсоневральна туговухість 4 ступеня.

Згідно акту розслідування професійного захворювання №254 від 14.12.2004року, а також акту розслідування професійного захворювання №90 від 12.08.2005року, вищевказані захворювання  визнані професійними . Причиною виникнення захворювань, послужила праця у шкідливих та безпечних умовах праці.(а.с.16,17).

На підставі наданих документів постановою вiддiлення виконавчої  дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дзержинську Донецької області від 05.10.2005р., №3737, позивачу були призначені щомісячні страхові виплати у розмірі 620,29 грн. У зв`язку з професійним захворюванням позивач отримав втрату працездатності ну 65%, а також 3-тю групу інвалідності. У зв’язку з отриманими  захворюваннями переживає моральні страждання, які складаються з наступного: внаслідок захворюванням антракосиликозом, хронічного бронхіту та легеневої недостатності, постійно виникають проблеми з диханням, практично немає можливості дихати, що заважає виконувати господарську працю. Вимушений звертатися за допомогою до рідних та близьких, почуває себе фізично неповноцінним, хронічна двостороння сенсоневральна туговухість, не дає можливості при спілкуванні достатньо почути людей, постійно прислуховується, що завдає йому моральну шкоду. У зв’язку з вищевказаними захворюваннями позивач вимушений докладати додаткові зусилля, нести додаткові збитки на лікування та медичні препарати.

Розмір відшкодування моральної шкоди визначається у залежності від характеристики та об’єму страждань, що зазнає потерпілий. У зв’язку з вищенаведеним, враховуючи глибину, тривалість моральних та фізичних страждань, значне погіршання якості життя, моральну шкоду, нанесених умовами праці, яке спричинило трудове каліцтво та втрату професійної працездатності, оцінює у 100,000 грн.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_2, позов не визнав, зазначив, що дане   

        питання   розглядається за ст..237-1 КЗпП України. Вважає, що сума у розмірі 100 000  

        гривень, не  обґрунтована доказами.

Вислухавши сторони і дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з з 07 лютого 1974року по 20 вересня 2002 року перебував у трудових правовідносинах з ДП «Дзержинськвугілля»працюючи на шахті «Дзержинського»(а.с.5,6). Згідно заключення МСЕК сер. ДОН- 04 № 045356 від 21.09.2005року, ОСОБА_3, була встановлена 3 група інвалідності та стійка втрата працездатності у розмірі 65% за сукупністю: -30% втрати працездатності з діагнозом «антракосиликоз,бронхіт, легенева недостатність 1-2 ступеня. -35% втрати працездатності з діагнозом Хронична двостороння сенсоневральна туговухість 4 ступеня.(а.с.14,15)

Згідно акту розслідування професійного захворювання №254 від 14.12.2004року, а також акту розслідування професійного захворювання №90 від 12.08.2005року, вищевказані захворювання  визнані професійними . Причиною виникнення захворювань, послужила праця у шкідливих та безпечних умовах праці(а.с.16,17).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством .

Згідно частини 1 ст. 9 Закону України “Про охорону праці” (в редакції Закону від 21 листопада 2002 року № 229-IV) відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, а саме підпунктом “е” пункту 1 частини першої ст. 21, частиною 3 ст. 28 передбачався обов’язок Фонду у разі настанні страхового випадку відшкодувати заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я грошову суму за моральну шкоду.

Проте Законом України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”  від 23 лютого 2007 року № 717-V, який набув чинності 20 березня 2007 року, з Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”  виключені підпункт “е” пункту 1 частини першої ст. 21, частиною 3 ст. 28, які передали обов’язок Фонду у разі настанні страхового випадку відшкодувати заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я грошову суму за моральну шкоду.

З часу внесення зазначених змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, тобто з 20 березня 2007 року, спеціальний закон щодо відшкодування працівнику моральної шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров’я на виробництві відсутній, а тому до цих правовідносин повинен застосовуватися спеціальний закон, яким є ст. 237-1 КЗпП України.

Правомірність застосування судом  цієї норми підтвердив Конституційний Суд в своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008, в якому зазначено, скасування права застрахованим громадянам, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали  відповідно до приписів первинної редакції Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” не порушило право цих громадян на відшкодування моральної шкоди, оскільки статтею 1167 Цивільного Кодексу України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Суд вважає, що саме через шкідливі та небезпечні умови праці, на «ДП “Шахта «Дзержинського»позивач отримав професійне захворювання.

Сукупність проаналізованих та досліджених в судовому засіданні доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров’я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного образу життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивачу встановлена стійка втрата працездатності на 65 % .

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує порушення нормальних життєвих зв’язків позивача, неможливість ведення попереднього способу життя. Разом з тим, вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100,000 грн. суд визнає збільшеною. З  врахуванням ступеня та глибини моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності та справедливості, суд знаходить можливим стягнути на користь позивача 50000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

Згідно до роз’яснень п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року на вимоги про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується строк позовної давності у три місяці (ст. 233 КЗпП України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України витрати на інформаційно –технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичній особи, покладаються на сторони після розгляду справи судом тому слід стягнути з відповідача ДП Шахта «Дзержинського»витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 120грн.

У відповідності до ст.88 ЦПК України слід стягнути з ДП Шахта «Дзержинського»в дохід держави судовий збір у сумі 51грн..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212 ЦПК України, ст. 237 КЗпП України, Рішенням Конституційного суду України по справі № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з відокремленого підрозділу  «Шахта «Дзержинського»Державного підприємства  «Дзержинськвугілля»на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 50000 (п’ятдесят  тисяч) гривен.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: