Справа № 2-а-7363/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2010 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя БАРУЛІНА Т.Є., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
В С Т А Н О В И В:
позивачка звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що з 01.01.2006 року має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено вищевказаним Законом, позивачка просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року та рішення КСУ від 22.05.2008 року щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії та сплатити недоплачену суму виплат як дитині війни.
Відповідачем до матеріалів справи надані письмові заперечення проти позову, що позивачка ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя не перебуває та пенсію не отримує.
Судом винесено ухвалу про розгляд справи у скороченому провадженні.
За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, оцінивши повідомлені позивачкою і відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:
Позивачка за змістом позовної заяви має статус «Дитини війни», що надає їй, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. На підтвердження свого статусу позивачкою надано до матеріалів справи копію посвідчення № 184878, та відповідь на звернення позивачки Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 05.11.2010.
Згідно норми ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р. дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Але з матеріалів справи не вбачається, який саме вид державної пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, отримує позивачка та ким він нарахований, тобто хто є належним відповідачем по справі. Також при розгляді справи в порядку скороченого провадження не може бути встановлено, який суб’єкт владних повноважень є належним відповідачем по справі.
Підсумовуючи викладене, слід вважати, що судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову як такого, що пред’явлений до неналежного відповідача, що не позбавляє права відповідача пред’явити позов до належного відповідача –органу, яким призначено пенсію або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»- відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Т.Є. Баруліна