КОПІЯ      

Справа  № 2-а-161/11

ПОСТАНОВА

І м е н е м           У к р а ї н и

08 лютого    2011 року                                                                                       смт. Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області  Оксенюк М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду в Козельщинському районі про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності неправомірними, зобов"язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 01 грудня 2010 року, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі про визнання дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності неправомірними, про зобов’язати відповідача провести перерахунок з 01 грудня 2010 року щомісячної основної державної пенсії по інвалідності, як інваліду 1 групи, в розмірі 04 мінімальних пенсій за віком на час виплат, встановленої законом відповідно до вимог ч.2 ст. 14 ЗУ № 458\95 від 23.11.1995 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про зобов’язати відповідача провести перерахунок з 01 грудня 2010 року щомісячної додаткової пенсії  за ордени колишнього Союза РСР отриманні за військову службу в роки ВВ війни відповідно до ч. 3 ст. 14 ЗУ № 458\95 від 23.11.1995 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зобов’язати відповідача в подальшому здійснювати вищезазначені виплати, зобов’язати відповідача при обрахунку не донарахованої частини пенсії по інвалідності врахувати з 01 грудня 2010 року індекс інфляції у зв’язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати».  

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є інвалідом війни 1 групи з 05 жовтня 2007 року та перебуває на обліку в УПФУ. Відповідач безпідставно  відмовився здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до ухвали Козельщинського районного суду справа призначена до розгляду в порядку  скороченого провадження.

08.02.2011 року відповідач до суду направив письмові заперечення на позовну заяву позивача, де просив розгляд справи проводити без його участі, а також відмовити в задоволенні позову позивача.

Суддя, розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Отже, суд оцінивши повідомлені позивачем та представником  відповідача обставини справи, а також дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне:

Судом встановлено, що позивач має правовий статус з 05.10.2007 року  інваліда 1 групи та має право на пільги, які встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни, що підтверджується  пенсійним посвідченням

Згідно до письмової відмови відповідача яке було адресоване позивачу вбачається, що позивачу здійснюється забезпечення за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Далі відповідач в письмовій відмові зазначив, що будь-які видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно ЗУ «Про державний бюджет». Згідно до ЗУ «Про державні борги на 2010 рік»позивачу нараховується до виплати пенсію, як інваліду війни 1 групи з 01.10.2010 року в розмірі 1747,36 грн., з 01.12.2010 року в розмірі 1772,88 грн. Розмір підвищень, передбачених ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»встановлено для інвалідів війни 1 групи в розмірі 50%  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2010 року в розмірі 361,50 грн., а з 01.12.2010 року в розмірі 367,00 грн. Розмір пенсії з 01.10.2010 року позивача складає 2322 грн. 94 коп. з урахуванням підвищення за особливі заслуги перед Україною (274 грн. 74 коп.) державної соціальної допомоги на догляд інвалідів 1 групи (361 грн. 50 коп.), підвищення інвалідів війни1 групи 361 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Згідно ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечити рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Відповідно до ст..13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції до 01.01.2006 року визначено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується: інвалідам війни 1 групи –у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком; інвалідам війни 2 групи –350% мінімальної пенсії за віком; інвалідам війни 3 групи –200% мінімальної пенсії за віком.

Законом України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 5 жовтня 2005 року, набрав чинності з 1 січня 2006 року визначено, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам 1 групи –у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІ групи –40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ІІІ групи –30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто законодавець для обчислення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги замінив величину мінімального розміру пенсії, застосування якої було обмежено ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на величину прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосування якої законодавством не обмежено.

Також суд звертає увагу на те, що попередня частина 3 ст.13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на яку посилається позивач, скасована.   Зазначені зміни діють на протязі п’яти років з 01.01.2006 року по даний час і не було прийнято жодних рішень Конституційного Суду  щодо визнання їх неконституційними та такими, що підлягають скасуванню.   

Отже, відповідач  виплачує позивачеві надбавку до пенсії як інваліду війни 1 групи у відповідності до вимог Закону, а тому вимоги позивача  задоволенню не підлягають.    

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46, 152  Конституції України,   ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94,  99, 158-163, 183-2 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про Пенсійний фонд України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В позові ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду в Козельщинському районі про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок пенсії по інвалідності з 01 грудня 2010 року –відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Козельщинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням  копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.   

Постанова набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги.

Постанова надруковане суддею і є оригіналом.

Суддя                                                  /підпис/

Суддя                    

Козельщинського районного суду:                                                                              М.М.Оксенюк