Справа  № 2-615/11

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 лютого 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2010 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2008 році з відповідачкої було укладено шлюб, спільних дітей від шлюбу не має. Спільне господарство з відповідачкою майже 2 роки не ведеться, сімейне життя поступово погіршувалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позові, додавши, що має твердий намір розірвати шлюб.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, за місцем її реєстрації заяв про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило. Суд вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено, що за даними свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві 02 липня 2008 року між громадянами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 02 липня 2008 року зроблено запис за № 459.   

Від шлюбу у сторін спільних дітей немає.

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.

Спору між сторонами щодо поділу спільного майна немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 11, 60, 212, 213, 215, 224, 225  ЦПК України,  суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1  - задовольнити.

Шлюб, укладений та зареєстрований 02 липня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві між громадянами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 459), - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 19 (дев’ятнадцять) грн. 25 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                          О. В. Ісаєвська