Справа №  2-а-167/11

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 лютого 2011 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий –                    суддя Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

За позовом ОСОБА_1

До відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва

Про визнання незаконними дії щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у червні 2010 року, зобов’язання вчинити дії,

Представники:

від позивача:                              не з’явився

від відповідача:                    не з’явився

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання незаконними дій щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік при здійсненні їй перерахунку пенсії в червні 2010 року, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 01.07.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік та провести доплату з 01.07.2010 у розмірі 4 123,25 грн., зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати виплату пенсії з урахуванням перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в червні місяці 2010 року звернулася із заявою та необхідними документами до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії, як працюючій пенсіонерки із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2009 рік, але перерахунок було зроблено відповідачем не за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії – 2009 рік, а за 2007 рік, що суперечить вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що обмеживши розмір її пенсії, Управлінням Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва порушені її права на отримання більш високої суми перерахованої пенсії.

Позивач або його представник в судове засідання не з’явилися. Про час, день та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю на підставі поданих доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, направив до суду письмові заперечення в яких він не погодився із позовними вимогами ОСОБА_1 посилаючись на те, що внаслідок визнання Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 неконституційними положень пункту 35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми статей 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не приймалося у зв’язку з чим перерахунок пенсії проводився відповідно до пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Зазначив, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91грн.) на підставі листа Мінпраці та Пенсійного фонду України від 11.03.09 року № 20/0/18-09/039/4096/02-01, яким надано роз’яснення щодо перерахунків пенсій із застосуванням показника середньої заробітної плати, який вже склався до винесення рішення Конституційним Судом України. Просив при розгляді справи застосувати строк позовної давності, передбачений ст.ст.99-100 КАС України та відмовити на підставі зазначеного позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.     

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступних висновків.

Позивачка ОСОБА_1, є пенсіонеркою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується відповідачем, що позивачка у  2010 року звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва з проханням провести перерахунок пенсії за віком по стажу та заробітній платі із застосуванням середньої заробітної плати за 2009 рік, однак оскільки перерахунок було проведено не в повному обсязі, позивачка 15.12.2010 року звернулася із заявою до відповідача з проханням починаючи з 01.07.2010 року провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників,  у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік та провести доплату з 01.07.2010 року.

В той же час, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва 21.12.2010 року направило відповідь позивачці про те, що перерахунок проведено вірно, а саме з урахуванням заробітку по народному господарству за 2007 рік (1197 грн. 91 коп.) з посиланням на пункт 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на наступне.

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними норми статті 67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI які, в свою чергу, вносили корегування до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування».

Оскільки положення абзацу 3 частини 40, абзацу 4 частини 2 статті 40 та частину 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2007 року визнано неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України з 22.05.2008 року, то відповідач повинен був застосовувати редакцію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в якій вона діяла до вказаних змін.

Водночас статтею 42 Закону станом до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії (абзац перший). Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії (абзац другий). Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону (абзац тертій).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.

За приписом статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй.

Аналіз наведених норм Конституції України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» дає підставі дійти висновку, що положення останнього речення підпункту 3 пункту 11 Постанови КМ України, на який посилається представник відповідача у письмових запереченнях, та яким передбачено, що з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону, не відповідає статті 42 Закону, в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому не може бути застосований при проведенні перерахунку пенсії позивачу.

Крім того, посилання відповідача на спільний лист Міністерства праці та соціальної політики № 20/0/118-091039 та Пенсійного фонду України № 4096/02-01 від 11 березня 2009 року, є безпідставним, оскільки такий лист не є нормативно-правовим актом, зміст вказаного листа звужує права позивача встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а відтак не може бути застосований для визначення порядку перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи те, що позивач після призначення пенсії продовжував працювати, він на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», має право на проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. При цьому, відповідно до частини 1 ст. 40  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слід зазначити, що правовідносини виникають у процесі реалізації права на проведенні перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, або на невизначеність, виникнення правових колізій, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними».

За таких обставин, вважаю, що дії відповідача щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача у 2009 році є необґрунтованими та протиправними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.  

Відповідач не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї позиції.

Відповідно до ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду у строк встановлений ст. 99 КАС України.  

Слід зазначити, що вимога позивачки щодо проведення доплати з 01.07.2010 року у розмірі 4123,25 грн. задоволенню не підлягає, оскільки проведення перерахунку пенсії та визначення її розміру є компетенцією Пенсійного фонду України, у даному випадку, Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва, а суд не може собою підміняти компетентний орган який уповноважений здійснити такий перерахунок.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога про зобов’язання в подальшому здійснювати виплату пенсії позивачці, оскільки відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, КАС України не передбачено звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи на майбутнє, а отже, вимога щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва здійснювати виплати у подальшому не може бути задоволена.  

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  

Керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституції України, статтями 40, 42, 45, 48 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 9, 11, 69-71, 97, 99, 102, 128, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва провести перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік з 01.07.2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва щодо застосування у 2009 році при перерахунку пенсії за ст.ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2007 рік протиправними;

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.  

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва зобов’язаний постанову суду виконати негайно в межах суми стягнення за один місяць.  

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту отримання її копії.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.   

Суддя                                                                                                              О. В. Ісаєвська