09.02.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-597/2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Живцова О.А.
Категорія: 67 Доповідач –Базіль Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
2011 року лютого місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Базіль Л.В.
Суддів: Семиженко Г.В.,
Лободзінського С.В.
при секретарі: Ващенко А.А.
за участю прокурора: Пуляєва І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Каланчацького району Херсонської області на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення факту постійного проживання на території України та зобов’язання відповідача оформити громадянство України,-
в с т а н о в и л а:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до Міжурядової угоди про направлення та прийом в’єтнамських громадян на професійне навчання і роботу на підприємствах та в організаціях СРСР від 02.04.1981 року він з травня 1991 року по травень 1995 рік проходив професійне навчання, а потім працював фрезерувальником другого класу на Новогорловському машинобудівельному заводі. Після закінчення строку угоди був звільнений з підприємства, однак залишився проживати за адресою АДРЕСА_1 На даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.
Просить встановити факт постійного проживання на території України до 1991 року для набуття громадянства за територіальним походженням згідно ст.8 Закону України «Про громадянство України».
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 липня 2010 року позов задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 на території України станом до 24 серпня 1991 року та зобов’язано ВГІРФО УМВС України в Херсонській області оформити громадянство України ОСОБА_3.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Каланчацького району Херсонської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_3 факт постійного проживання на території України до 1991 року необхідно встановити для набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про громадянство»проживання на території України на законних підставах - це проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
З копії паспорта ОСОБА_3 вбачається, що він є громадянином Соціалістичної Республіки В’єтнам і термін дії його паспорта, як громадянина В’єтнаму продовжено до 20.07.2020 року (а.с.3).
Відповідно до ст.8 Закону України «Про громадянство України», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України»і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував вищезазначених норм матеріального права та не дав належної оцінки наявним у справі доказам.
Також, при вирішенні питання про обґрунтованість заявленої вимоги суду, крім перевірки та встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року, необхідно встановити той факт, що заявник подав до компетентного органу зобов’язання припинити іноземне громадянство –письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянство (підданство) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (абзац 12 ст.1 Закону України «Про громадянство України»).
Заявник не надав суду належних доказів про те що він звернувся до органів МВС за місцем проживання з відповідною заявою –зобов’язанням про припинення громадянства В’єтнаму.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені заяви з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, ст.8 Закону України «Про громадянство України», керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора Каланчацького району Херсонської області задовольнити.
Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 28 липня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволені позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий
Судді