Справа № 2-а-415/2011 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 лютого 2011 року Шепетівський  міськрайонний суд в особі судді Чевилюк З.А., розглянувши в м. Шепетівка в приміщенні суду в скороченому провадженні о ___ год. ____ хв. справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівка  про стягнення недоплаченої 20% державної соціальної  допомоги відповідно  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни»за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року, -   

ВСТАНОВИВ:

21 січня  2011 року позивач звернулась з позовом до суду, в якому просить стягнути на її користь з Управління пенсійного фонду України в  м.Шепетівка недоплачену надбавку  до пенсії, як  особі, що має  статус «Дитини війни» за період з 01 серпня 2010  року  по 31 січня  2011  рік

Відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачем УПФ України в Шепетівському районі суду  не надані письмові заперечення проти позову, що не  позбавляє суд можливості  розглянути справу за наявними матеріалами.  

Ухвалою від 24.01.2011 року  відкрито  провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню  з таких підстав.   

Відповідно до посвідчення, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є дитиною війни. На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004 року, позивач має право на доплату до пенсії у розмірі 30   відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця.   

Відповідно ч. 1 ст. 6  вказаного Закону, в редакції від 19 грудня 2006 року, "дітям війни пенсії підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком". Згідно зі ст. 7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.     

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року визнано неконституційними положення ст. ст. 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком. Конституційний Суд України визнав, що зупинення та обмеження Законом України «Про державний бюджет»дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає  Конституції України. Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення статей 71, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів недопускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.     

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9  “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону  чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності  Конституції  і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі коли закон, який був чинний до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.     

Відповідно до ч. 2  ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії "дітям війни", встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.     

Крім того, як зазначив Європейськй суд з прав людини в рішенні від 8.11.05 року у справі «Кечко проти України»(заява № 63134/00), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення, суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.   

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

Щодо нарахування підвищення до пенсії у 2010 році за період  з 01 серпня 2010 року  по 31 січня  2011 року, суд приходить до наступного.       Згідно ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно його дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  Доводи представника відповідача про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується  є  безпідставним,  оскільки  в  даному  випадку  мають  місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.

 На підставі викладеного, суд  приходить  до висновку  про  обґрунтованість  вимог   позивача про  стягнення з відповідача  недоплаченої  державної соціальної  допомоги  відповідно  Закону України «Про соціальний  захист  дітей війни»до пенсії за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011  року. Бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з дня ухвалення Конституційним Судом України цих рішень є неправомірною.    Обрахування конкретної суми надбавки відповідно до ч.5 п.4. Положення «Про Пенсійний фонд України»віднесено до виключної компетенції  органів пенсійного фонду. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента  України від  01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

 Відповідно до положень статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони,  яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету. При зверненні до суду з цим позовом  позивач сплатив 3 гривні 40 копійок судового збору (державного мита).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 46, 55, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.07 року та від 22.05.2008 року №10-рп, ст. ст. 9,11, 14, 86, 122, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд – 

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.   

Зобов’язати    Управління Пенсійного фонду України у м. Шепетівці Хмельницької  області провести нарахування та виплату ОСОБА_1  недоплачену 20 % державну соціальну  допомогу до пенсії за період з 01.08.2010 року по 31.01.2011 року відповідно  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із  змінами та  доповненнями  .

Стягнути  з Управління Пенсійного  фонду України у м. Шепетівці на користь  ОСОБА_1  судові витрати  по справі у вигляді судового  збору  у розмірі 3,40 грн.

Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.   

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження.   

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.   

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим,  що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.   

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з  моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шепетівський міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

  Суддя Шепетівського міськрайонного суду                                   З.А.Чевилюк