Справа № 2-545/07 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

04 травня     2007 року Антрацитівський міськрайонньїй суд Луганської області у складі:

головуючого судді:                                      Тополюк Є.В.

при секретарі:                                                Нікаірової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Антрацита цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Спеціалізованого шахтобудівельного та науково-проектного державного відкритого акціонерного товариства по тампонажним та геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія,, „ Про стягнення побутового вугілля в натурі ,„-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованого шахтобудівельного та науково-проектного державного відкритого акціонерного товариства по тампонажним та геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія,, про стягнення побутового вугілля в натурі за 1 та П півріччя 2006 року, за 1 півріччя 2007 року за нормою -5900 кг на рік, а також в подальшому забезпечувати її побутовим вугілля за нормою 5900 кг.

В обґрунтування свого позову вказала , що її чоловік ОСОБА_2 працював з 02.04.1974 року по 12.12.1988 року в якості машиніста бурового станку з повним робочим днем під землею у відповідача ,звідки звільнився у зв'язку з переходом на пенсію. Після переходу на пенсію її чоловік користувався побутовим вугіллям у відповідача до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після його смерті вона стала одержувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника і постійно мешкає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1

01.03.1998 року вона пішла на пенсію за віком і на теперішній час є ветеран праці. Вона вважає, що у відповідності до ст.43 Гірничого Закону України, п. 12.10 Галузевої Угоди між Міністерством палива та енергетики України і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року /реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07.08.2001 p./ з доповненнями та змінами Інструкції про порядок забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості безоплатне забезпечення вугіллям працівників та пенсіонерів здійснюється за нормою у розмірі 5.9 тонн на рік на будинок або квартиру, і вона відноситься до такої категорії осіб - непрацююча вдова померлого пенсіонера, яка одержує пенсію у зв'язку з втратою годувальника і яка має право на забезпечення вугіллям вугледобувними, вуглеперероблювальними ,шахтовуглебудівельними підприємствами безоплатно за останнім місцем роботи її чоловіка./ ч.З п.12.10 Галузевої Угоди , ч.7 ст.43 Гірничого Закону України, п.2.5 Інструкції /. Вона неодноразово зверталася до керівництва відповідача з проханням забезпечити її побутовим вугіллям і її неодноразово усно відмовляли. 24.01.2007 року вона зверталася до керівництва відповідача з письмовою заявою, але до теперішнього часу відповіді на свою заяву вона не отримала.

У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги у повному обсязі ,посилаючись на вищевказані обставини, а також додатково пояснила суду про те, що строк позовної давності пропущений нею по той причині, що вона зверталася до відповідача усно і її постійно відмовляли . Письмових доказів усних звернень до відповідача вона не має.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності 01-152 від 15.03.2007 року ОСОБА_3. суду пояснила, що Державне відкрите акціонерне товариство « Спецтампонажгеологія « є шахтобудівельним підприємством, але не вугледобувним і тому вона не має у натурі вугілля для забезпечення побутовим вугіллям робітників підприємства. У наступний час підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані ,погрозі банкрутства .Підприємство з 01.01.2006 року припинило діяльність і не має можливості забезпечувати робітників побутовим вугіллям за повну вартість відповідно до п.5 Колективного договору № 166 від 12.10.1998 року з доповненнями та змінами № 40 від 10.06.2002 p., Ш 94 від 14.11.2002 p., № 105 від 24.09.2004 p., № 107 від 02.11.2006 р. Крім того вони вважають, що позивачка    пропустила строк позовної давності. З ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона не додала

2

документів про звернення до відповідача для отримання побутового вугілля безоплатно. Згідно до записів у журналі вхідної кореспонденції з 1998 року , такого письмового звернення позивачки до них не було.

Суд, заслухав пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає ,що позовні вимогиОСОБА_1. не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Судом були встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивачка відноситься   до членів   сім'ї   працівника вуглебудівельного   підприємства   ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року   після звільнення його з роботи 12.12.1988 року у зв'язку з виходом на пенсію ./а.с.З-8,10/.Вона отримує пенсію за віком з 09.09.1990 року./а.с.7/

Суд бере до уваги, що на момент  звільнення її чоловіка і до його смерті діяла Інструкція про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць, підприємств і організацій МУП СРСР   паливом на побутові потреби , затвердженим наказом МУП СРСР № 77 від 11.05.1976 року , а також пункт 12.10

Доповнень і змін до " Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом   і

галузевими профспілками вугільної промисловості " від 12.02.1992 року.

Ст.43 Гірничого Закону України набрало законну силу з дня його оприлюднення ,тобто з листопаду

1999 року.

Відповідно до п.12.10  Доповнень та змін до « Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості " від 12.02.1992 року у редакції на    той період до  ІНФОРМАЦІЯ_1 року    забезпечення    вугіллям    вдів шахтарів    та пенсіонерів проводилося безоплатно.

Відповідно  до  п.4.4  Інструкції     про     порядок забезпечення  працюючих  виробничих  одиниць,

підприємств і організацій МУП СРСР   паливом на побутові потреби , затвердженим наказом МУП

СРСР № 77 від 11.05.1976 р. сім'я   померлого працівника   вугільної промисловості мала право на

отримання   побутового вугілля   по цінам за станом   01.01.1967 року, якщо дружина померлого була непрацездатна і отримала пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п.4.1 вищевказаної Інструкції    пенсіонери за віком ,які звільнилися з підприємств

вугільної промисловості, також мали право на отримання побутового вугілля за цінами 01.01.1967 року, що передбачає те, що після смерті свого чоловіка позивачка  була непрацездатна за віком і мала право на отримання побутового вугілля платно за цінами 01.01.1967 року  до дня вступу у законну силу ст.43 Гірничого Закону України, тобто до листопаду 1999 року.

Відповідно до ст.43 ч.7 вищевказаного закону підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором також таким категоріям осіб: сім'ям працівників ,які працювали та померли на підприємствах з видобутку /переробки / вугілля і які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Але на даний період підприємство відповідача не відноситься до підприємств з видобутку /переробки/ вугілля.

Як було встановлено у судовому засіданні відповідач має Статут спеціалізованого шахтобудівельного та науково-проектного державного відкритого акціонерного товариства по тампонажним та геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія « ,затверджений та перереєстрованій у новій редакції 23.05.2001 року, відповідно до якого на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 14.10.1996 року № 525 вказане підприємство було створено шляхом перетворення державного підприємства спеціалізованого виробничого шахтобудівельного та науково-проектного об'єднання по тампонажним і геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія» у державне відкрите акціонерне товариство та перейменовано у Спеціалізоване шахтобудівельне та науково-проектне державне відкрите акціонерне товариство по тампонажним та геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія» /а.с. 15-20/.

Відповідно до п.5 Колективного договору № 166 від 12.10.1998 року з доповненнями та змінами № 40 від 10.06.2002 p., № 94 від 14.11.2002 p., № 105 від 24.09.2004 p., № 107 від 02.11.2006 вищевказаного підприємства воно зобов'язалося забезпечувати своїх працівників побутовим вугіллям за повну вартість./а.с.14/.

з

На підставі вищевказаного суд не може зробити висновок про те, що відповідач у порушення

вищевказаних нормативних актів не забезпечував   позивачку   паливом на побутові потреби безоплатне

і має які-небудь зобов'язання перед позивачкою у наступний час.

Також суд вважає, що пропущення    позивачкою строку позовної давності    не має   значення для

вирішення цієї справи.

При таких обставинах суд вважає за необхідне відмовити позивачуОСОБА_1. у задоволенні позивних

вимог за необґрунтованістю. Позивачка не відноситься до категорії осіб, які звільняються від сплати

державного мита на підставі ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993 p., а також осіб, які звільняються від

сплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ст.ст.80-81   ЦПК України з позивачки на користь держави підлягає стягненню судовій

збір у розмірі 51 грн., а також 30 грн. за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, тому що

дана справа відноситься до справ позовного провадження з розгляду справ майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Гірничого Закону України , п.2.1. п.4.4 Інструкції про порядок забезпечення працюючих виробничих одиниць, підприємств і організацій МУП СРСР паливом на побутові потреби , затвердженим наказом МУП СРСР № 77 від 11.05.1976 року , пунктом 12.10 Доповнень і змін до " Угоди з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості " України від 03.07.2001 року з доповненнями та змінами, ст. ст.3,4,10,11,60 , 80-81,212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИ РІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1до Спеціалізованого шахтобудівельного та науково-проектного державного відкритого акціонерного товариства по тампонажним та геологорозвідувальним роботам « Спецтампонажгеологія,, „ Про стягнення побутового вугілля в натурі „- відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути зОСОБА_1. на користь держави судовій збір у розмірі 51 грн./ п'ятдесят одна грн../, а також 30 грн./ тридцять грн../ за інформаційне-технічне забезпечення розгляду судової справи.

Рішення суду набирає законної сили   після десятиденного строку на апеляційне оскарження з дня його

проголошення.

Рішення може    бути оскаржено    в апеляційному    суді Луганської області через Антрацитівський

міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього     протягом   20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до

апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий суддя:                                  Є.В.ТОПОЛЮК

Рішення надрукуване в нарадчої кімнаті.