2-393/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          11 лютого 2011 року                                                                                  м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С.,

представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3  про заміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги,-  

встановив:          

          Зважаючи на складність у викладені повного рішення, що пов`язано з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення суду.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3  про заміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги задовольнити.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з роботи з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" з звільнення по ст.38  п.1 КЗпП України за власним бажанням  на ст. 38 п.3 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю.

Стягнути з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" на користь  ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі 3015грн. 03коп.

Стягнути з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" на користь держави Україна судовий збір в сумі 51грн.та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн. на розрахунковий рахунок 31211259700051 КЕКД 22050000 УДК в м. Лисичанську Код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013.   

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя:

2-393/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          11 лютого 2011 року.                                                                               м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калитки О.М.

при секретарі судового засідання Мурашовій С.С.,

представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3  про заміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги,-  

встановив:

          Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом посилаючись на те, що з 4 грудня 2009 року він працював в ТОВ «Лисичанське ремонтно- механічне підприємство»ливарником пластмас і був звільнений 12.01.2001 року з роботи за п.1 ст.38 КЗпП України , за власним бажанням. Формулювання причин свого звільнення вважає неправильною, оскільки власником порушувалися законодавство про охорону праці та про оплату праці, про що ним була подана заява про своє звільнення.  Просить суд змінити формулювання причин звільнення за п.3 ст.38 КЗпП України, за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю та стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку.

В  судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав та пояснив суду, що з нарахованої заробітної плати позивача за жовтень 2010 року було здійснення відрахування 92,22% заробітної плати позивача, що є порушенням ст.. 26 Закону України «Про оплату праці»та фактично позбавлений засобів існування на місяць. За весь час роботи позивач не був забезпечений спеціальним одягом та взуттям, що є порушенням ст.. 8 Закону України «Про охорону праці», про що позивачем було викладено у заяві про своє звільнення, але в трудовій книжці позивача зроблена запис про його звільнення за ст.. 38 КЗпП, за власним бажанням, без зазначення частини статті, що е порушенням п. 2.3. інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників».

           Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що всі зазначені позивачем та його представником порушення не є грубими порушеннями трудового законодавства, тому підстав для задоволення позову немає.  

Третя особа, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

          Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь в розгляді справи, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що з 7 грудня 2009 року  позивач працював ливарником пластмас в ВАТ  «Лисичанське ремонтно- механічне підприємство»і був звільнений 12 січня 2011 року за ст.. 38 п.1 КЗпП України, за власним бажанням, що не оспорювало ся сторонами в судовому засіданні і підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.2) та копією наказу ВАТ «Лисичанське ремонтно- механічне підприємство»№1к від 12.01.2011року (а.с.11). З заробітної плати позивача за жовтень 2010 року в сумі 1179,43грн. було здійснено відрахування в сумі 1084,72грн., що фактично склало 92,22%, що підтверджується розрахунковим листом (а.с.4). За весь час роботи в ВАТ «Лисичанське ремонтно- механічне підприємство»позивач не забезпечувався спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, окрім рукавиць, що підтверджується списками (а.с.12-19) і нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття а інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (а.с.28-31). Заявою позивача (а.с.10) звільнити його за ч.3 ст.38 КЗпП України, у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю, та наказом відповідача про звільнення позивача за ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Згідно ст..26 Закону України «Про оплату праці»,  відрахування  із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством. 

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п'ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

          Згідно ст.. 8 Закону України «Про охорону праці», на роботах із шкідливими  і  небезпечними  умовами  праці,  а
також  роботах,  пов'язаних  із  забрудненням  або  несприятливими
метеорологічними  умовами,  працівникам  видаються  безоплатно  за
встановленими нормами спеціальний одяг,  спеціальне взуття та інші
засоби індивідуального захисту,  а також мийні та  знешкоджувальні
засоби. Роботодавець зобов'язаний   забезпечити   за   свій   рахунок
придбання,    комплектування,    видачу   та   утримання   засобів
індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів  з
охорони праці та колективного договору.

                    Відповідно п.2.3. інструкції «Про порядок
ведення трудових книжок працівників» від 08.06.2001року, записи в трудовій книжці при звільненні або  переведенні
на іншу  роботу  повинні  провадитись  у  точній  відповідності  з
формулюванням чинного законодавства і з посиланням  на  відповідну
статтю, пункт закону.

Згідно ст.. 44 КЗпП України,  при  припиненні  трудового договору  внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом
законодавства   про  працю,  колективного  чи  трудового  договору
(статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором,
але не менше тримісячного середнього заробітку.

Таким чином, відповідач не виконував законодавство про працю, внаслідок чого був розірваний трудовий договір з позивачем за власним бажанням та порушений порядок ведення трудових книжок працівників, тому слід змінити формулювання причин звільнення позивача за власним бажанням, у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю та стягнути з відповідача на користь позивача його тримісячний середній заробіток, який підтверджується довідкою (а.с.32) і складає 1005,01грн. на місяць.  

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

вирішив:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство", третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3  про заміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги задовольнити.

Змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з роботи з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" з звільнення по ст.38  п.1 КЗпП України за власним бажанням  на ст. 38 п.3 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю.

Стягнути з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" на користь  ОСОБА_2 вихідну допомогу в розмірі 3015грн. 03коп.

Стягнути з ТОВ Лисичанське ремонтно - механічне підприємство" на користь держави Україна судовий збір в сумі 51грн.та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн. на розрахунковий рахунок 31211259700051 КЕКД 22050000 УДК в м. Лисичанську Код 24180679 ГУДКУ в Луганській області МФО 804013.   

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя: