Справа № 2-а-869/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

14 лютого  2011 року                                                                                              м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу №3 роти ДПС ДАІ м. Запоріжжя старшини міліції Калашник Євгена Івановича про визнання  незаконною та скасування постанови серії АР1 № 015557 від 26.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про  визнання незаконною та скасування постанови серії АР1 № 015557 від 26.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого зазначив, що 26.12.2010 року інспектором ДПС взводу № 3 роти ДПС ДАІ старшиною міліції Калашник Є.І складено протокол серія АР1 №200949 та винесено постанову серії АР1 № 015557 по справі про адміністративне порушення і позивач визнаний винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Суть порушення визначається в тому, що позивач 26.12.2010 року, приблизно о 16 год. 10 хв., керував автомобілем «Шкода»державний номер НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по пр. Леніна –вул. Запорізька, скоїв стоянку транспортного засобу на посадочному майданчику зупинки маршрутних транспортних засобів,  чим допустив порушення п. 15.10 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Таким чином, позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 320 грн. З постановою по справі про адміністративне правопорушення по ч. 1 ст. 122 КУпАП і стягнення штрафу позивач не погоджується та вважає себе не винним в порушенні, так як він не допускав вказаного порушення Правил. Крім того, позивач зазначає, що зупинився і в подальшому здійснив стоянку свого автомобіля «Шкода»на відстані, що перевищує 30 метрів від зупинки маршрутних транспортних засобів, відповідно до п.15.9 п.п.«е»Правил дорожнього руху. Вважає, що інспектор при розгляді справи не з’ясував належним чином чи відбулось на справді адміністративне правопорушення, оскільки не встановив усіх обставин справи, а тому не був спроможний надати об’єктивну оцінку обставинам справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов у повному обсязі. При цьому, пояснив суду, що зупинився біля павільйону для покупки квітів, стоянка відбувалась всього декілька хвилин і його автомобіль іншим транспортним засобам не заважав.

В судовому засіданні  відповідач  Калашник Є.І. пояснив суду, що 26.12.2010 року в 16 годин 10 хвилин автомобіль «Шкода», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 в м.Запоріжжі по пр. Леніна –вул. Запорізька, скоїв стоянку транспортного засобу на посадочному майданчику зупинки маршрутних транспортних засобів, чим допустив порушення п. 15.10 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Вказане порушення зафіксовано за допомогою відео, копію якого долучено до матеріалів справи. З приводу допущеного порушення було складено протокол про адміністративне правопорушення і відповідною постановою накладено стягнення по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 320 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до  наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, при розгляді скарги  на постанову по справі про адміністративне правопорушення  перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишається постанова без змін, а скарга  без задоволення; скасовується постанова і закривається справа або надсилається на новий розгляд.

Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення АР1 № 015557 від 26.12.2010 року, 26.12.2010 року о 16 год. 10 хв. ОСОБА_1, керував автомобілем «Шкода», державний номер НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по пр. Леніна –вул. Запорізька, скоїв стоянку транспортного засобу на посадочному майданчику зупинки маршрутних транспортних засобів,  чим допустив порушення п. 15.10 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 320 грн.

Відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків і стоянки передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення серія АР1 № 015557 від 26.12.2010 року міститься відмітка про роз’яснення ОСОБА_1 прав та обов’язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП  та повідомлено про розгляд адміністративної справи. Позивач брав участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, тому діями відповідача щодо винесення постанови не порушені його права.

Що стосуэться твердження ОСОБА_1 щодо перевищення відстані 30 метрів від того місця де зупинився він до місця зупинки маршрутних транспортних засобів, то воно спростовується наданим суду доказом у вигляді відео зйомки, де зафіксовано факт того, що автомобіль «Шкода»під керування ОСОБА_1 зупинився і здійснював стоянку безпосередньо на зупинці маршрутних транспортних засобів, в зоні дії відповідного дорожнього знаку.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З оскаржуваної постанови вбачається, що до ОСОБА_1 застосований штраф, передбачений санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, у розмірі, який не є максимальним.

Викладене свідчить, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, постанова серії АР1 № 015557 від 26.12.2010 року винесена  правомірно, законно, підстав для її скасування суд не вбачає, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись  ст.ст. 158-163, 171-2  КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 3 роти ДПС ДАІ м. Запоріжжя старшини міліції Калашник Євгена Івановича про визнання  незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про визнання незаконною та скасування постанови серії АР1 № 015557 від 26.12.2010 року по справі про адміністративне правопорушення  – залишити без задоволення.

            Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                                     В.О. Макаров