Справа № 2-а-377,  2011 р.

                                                      П   О   С   Т   А   Н   О    В   А

                                                                  іменем  України                                   

04  лютого  2011  року                                                                                       місто Ніжин

          Ніжинський  міськрайонний  суд  Чернігівської області в складі:                                                    головуючого судді Марченко  М.М.

          Розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1  до  управління  Пенсійного фонду  України в місті Ніжині Чернігівської  області про поновлення  пропущеного  строку для  звернення до адміністративного  суду  та стягнення з органу владних повноважень управління  Пенсійного  Фонду  України в місті Ніжині  Чернігівської області  не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни,-

                                                          в   с   т   а   н   о   в   и   в :

          18.01.2011 року  за вх.№ 1435  позивачка  ОСОБА_1 звернулась в  суд  з позовом до  управління  Пенсійного фонду  України в місті Ніжині Чернігівської  області про поновлення  пропущеного  строку для  звернення до адміністративного  суду  та стягнення з органу владних повноважень управління  Пенсійного  Фонду  України  в  місті Ніжині  Чернігівської області  не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги  дітям війни. В позові  ОСОБА_1  зазначає, що вона  є дитиною війни  і  згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни"  (далі  Закон)  їй  повинна виплачуватись  щомісячна  соціальна державна допомога  у  розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата  підвищення  до пенсії мала здійснюватись відповідачем. Її право на державну соціальну допомогу, як дитини війни,  було обмежено  в 2009 та 2010 роках. Відповідно до положень  ст. 92 Конституції України   виключно законами  України визначаються основи соціального захисту, форми і  види пенсійного забезпечення. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону  державні  соціальні  гарантії  дітям війни  встановлені  цим законом, не можуть бути обмежені  або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Відповідач, як орган  владних повноважень  не здійснив виплату  належної їй  допомоги, передбаченої  ст.6  Закону та гарантованої Конституцією України за 2009 та 2010 роки, чим грубо порушив  її права. Вважає  таку  бездіяльність  відповідача незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України  органи державної  влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові  особи  зобов"язані  діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Просить поновити  пропущений  строк  звернення  до суду; визнати  дії  управління  Пенсійного фонду  України  в місті Ніжині Чернігівській  області  щодо нарахування і  виплати  їй державної соціальної  допомоги як дитині  війни  за 2010 рік незаконними; зобов"язати управління  Пенсійного фонду  Ураїни в місті Ніжині  Чернігівської області  нарахувати та  виплатити  за 2010 рік соціальну  допомогу, як дитині війни.

          Так як по справі 21 січня 2011 року відкрите скорочене провадження, судове засідання по справі не проводиться,  а справа розглядається суддею одноособово.

          В запереченні відповідач  управління  Пенсійного фонду  України  в місті Ніжині Чернігівської  області від 03.02.2011  року  за  вх. № 3313 зазначив, що позивачка має статус дитини війни і відповідно до положень ст. 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в  розмірі  30 %  мінімальної пенсії за віком.  Проте Управління ПФУ в м.Ніжині діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного   бюджету  України.  Органами   Пенсійного  фонду  України   особам,  які мають статус  "діти війни" виплачується  щомісячна   надбавка   на підставі  Постанови  Кабінету  Міністрів України «Про деякі  питання соціального захисту окремих  категорій громадян»від 28.05.2008 року за  № 530.  З 01.10.2008 року і  по теперішній  час ця надбавка позивачці виплачується  в  розмірі 49 грн. 80 коп. З   огляду  на  це  відповідач вважає, що з його боку не було допущено незаконних дій, про які вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ в м.Ніжині діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією   України  та   Законами  України. Позивачка   відповідно    до ч.2  ст. 99  КАС України

                                                                      -         2        -

пропустив  шестимісячний  строк для  звернення  до суду щодо  вимог про виплату надбавки  до пенсії «дітям війни» за період з 01.01.2010 року  по 21.07.2010 року  без поважних  причин, тому  строк поновленню  не підлягає. Просить в задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1, пред"явлених до управління  Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області, відмовити в повному  обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючих висновків.

          Позивачка    ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини  війни,  що   надає   їй   право   на   отримання  державної соціальної  підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".  

          Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції. Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

          Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 р.

          У 2009  та у 2010 роках дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету  Міністрів  України.

          З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається, що управління  перерахунку пенсії позивачці в частині її підвищення відповідно до положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2009 та 2010 роках не здійснювало, а також не проводило виплату. За таких обставин суд вважає, що дії відповідача є незаконними  щодо не  нарахування надбавки до пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          З заперечення відповідача  вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачці  як дитині війни, підвищення до пенсії з 01 січня  2009 року  і  по теперішній час в розмірі  49 грн. 80 коп.

          Враховуючи   наведене,  суд  дійшов   висновку, що   дії   відповідача  щодо   невиконання законодавчо визначеного обов'язку нарахування та виплати  надбавки до пенсії позивачці як дитині війни   у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV  є незаконними за період в межах строку позовної давності, визначеної ст. 99  ч.2 КАС України.

          Вирішуючи   вимоги   позивачки   про   стягнення    невиплаченої   суми, суд   керуючись ст.11 ч.2  КАСУ   виходить   за   межі    заявлених   вимог   для    повного  захисту прав позивачки  і вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати  та виплатити суму надбавки    враховуючи, що ця  сума не нарахована в повному обсязі.

          Доводи відповідача про відсутність коштів для соціальних виплат у відповідності до ст. 6 ЗУ № 2195-1У  до уваги судом не приймаються.   

          Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи встановлюється шестимісячний  строк, який, якщо  не  встановлено  інше, обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач   про свої  порушені  права  знав  понад  зазначеного

                                                                         -      3        -

строку оскільки отримував допомогу в меншому розмірі протягом багатьох років, а до суду звернувся   тільки   18 січня 2011 року.

          Наслідки пропущення  строків звернення до адміністративного суду  встановлені  статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою  для  залишення  позовних вимог без розгляду. У відповідності  до  зазначеної статті суд  своєю ухвалою від  04  лютого  2011 року залишив вимоги  які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.

          На підставі  викладеного  суд вважає можливим визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги  ОСОБА_1    дитині війни за період  з  18 липня  2010 року по 18 січня 2011 року  незаконними; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахування та виплатити ОСОБА_1 за період  з 18 липня 2010 року по 18 січня  2011 року  надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст .ст. 11, 69-71, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167  КАС України, суд -

                                                    п    о    с    т    а    н    о     в    и    в    :

           Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги   ОСОБА_1   дитині війни за період  з  18  липня   2010 року по 18  січня  2011 року  незаконними.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахування та виплатити ОСОБА_1  за період з  18 липня 2010 року по 18  січня  2011 року  надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 р., з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського     апеляційного адміністративного суду через  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

                                        Суддя