14.02.2011 Справа № 1-200/11

Справа N 1-200    

                              2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 лютого 2011 року                                                                            Оболонський районний суд м.Києва

         у складі: головуючого-судді          -                                     Мамонтової І.Ю.

     при секретарі           -                                     Рахуба І.Л.

     за участю прокурора           -                                     Бородія Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого - АДРЕСА_1, судимого:

- 17.12.2003 року вироком Шевченківського районного суду м.Києва за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України на 2 роки;  

- 01.10.2004 року вироком Святошинського районного суду м.Києва за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років позбавлення волі; 12.10.2007 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2007 року, якою відповідно до ст.82 КК України покарання у виді позбавлення волі було замінено на покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 9 місяців 18 днів з утриманням 10% заробітку в дохід держави;

- 30.11.2010 року вироком Святошинського районного суду м.Києва за ст.309 ч.1 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 2 років позбавлення волі

у вчиненні злочину,  передбаченого ст.389 ч.2 КК України

У С Т А Н О В И В:

          01.10.2004 року ОСОБА_1 був засуджений вироком Святошинського районного суду м.Києва за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 КК України, до 5 років позбавлення волі. 12.10.2007 року ОСОБА_1 був звільнений з місць позбавлення волі на підставі постанови Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.10.2007 року, якою, відповідно до ст.82 КК України, покарання у виді позбавлення волі було замінено на покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 9 місяців 18 днів з утриманням 10% заробітку в дохід держави. 26.10.2007 року ОСОБА_1 працевлаштувався на посаду вантажника до ПП «ОСОБА_2.»із заробітною платою 800 грн. на місяць. З метою ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт, ОСОБА_1 з 01.11.2007 року умисно не виходив на роботу без поважної причини, у зв’язку з чим 05.12.2007 року був звільнений з займаної посади і в подальшому на роботу не працевлаштувався.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати.

Враховуючи те, що підсудний не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки  в межах пред’явленого йому обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 повинна бути за ст.389 ч.2 КК України, тому що вiн вчинив умиснi дії, які виразилися в ухиленні від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого  злочину, особу винного та обставини, які пом’якшують покарання.

Обставиною, що пом’якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудного, який не працює, неодноразово судимий, судимості не погашені у встановленому законом порядку, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді арешту, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.70 ч.4, 71, 72 КК України.   

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.389 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді шести місяців арешту.

На пiдставi ст.ст.70 ч.4, 71, 72 КК України за сукупністю злочинів та вироків призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді двох років одного місяця позбавлення волі, зарахувавши в строк покарання ОСОБА_1 часткове відбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 30.11.2010 року.

          Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 14.02.2011 року, зарахувавши в строк відбуття покарання ОСОБА_1 часткове відбуте покарання за попереднім вироком з 24.11.2010 року по 14.02.2011 року.

         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим –протягом п’ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.

        Суддя                                                                                                     І.Ю.Мамонтова