Справа № 2-а-41/11р.

                                                                                                                                                                                   ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08.02.2011 року                                                                                                              

місто Здолбунів

14год.55хв.

          Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді                      Бондаренко Н.В.

при секретарі                               Дулібі О.О.

з участю позивача                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Здолбунів справу за позовом  ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування рішення суб’єкта владних повноважень

                                                             ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови серії АМ1 № 048582 по справі про адміністративне правопорушення від 18 січня 2011 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. Зазначає, що  18 січня 2011 року він рухаючись на автомобілі КІА, д/н НОМЕР_1 на 239 кілометрі автодороги Київ-Чоп був зупинений інспектором ДАІ м.Житомир Яценко О.В. На запитання позивача про причину зупинки інспекторповідомив, що він рухався зі швидкістю 84км/год., чим порушив ПДР і як доказ показав прилад "Беркут", на моніторі  Він не погоддився з тим, що вчинив правопорушення на моніторі якого було «84».Покази даного приладу є сумнівними доказами, оскільки на приладі відсутні докази, що саме ці показники відносяться до транспортного засобу яким від керував. Інспектор склав протокол АМ1 № 147751 та винесена постанова про притягнення його до адмінвідповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень

Вважає, що до адмінвідповідальності його притягнуто неправомірно на підставі наступного.

Він ПДР не порушував, сам протокол не відповідає дійсним обставинам справи. Докази його вини не наведені, відсутні свідки правопорушення, пред’явлено показники невідомого походження та доказ, що саме виміряна швидкість належить саме його автомобілю, розміри похибок приладу інспектор йому не повідомив, сам прилад працівник ДАІ тримав у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого швидкість, зафіксована приладом збільшується. За інформацією виробника приладу (фірма "Ольвія") радар "Беркут" має можливість підключення відеофіксаційного приладу, але він підключений не був, про що він додатково зробив інспектору зауваження що той порушує Інструкцію застосування приладу заміру швидкості "Беркут", на яке він не зреагував.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Поважність причин своєї неявки суд не повідомив. Суд вважає, що справу слід розглянути у відсутності представника відповідача на підставі ч.4 ст.128 КАСУ.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).   

Судом встановлено, що 18.01.2011р. старшим інспектором ДПС взводу  №3 роти ДПС ОДДЗ м.Житомир Яценко О.В. винесена постанова серії АМ1 №048582, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255грн.    

Згідно з постановою, позивач 18.01.11р. о 07год.48хв. на 239км. а/д Київ-Чоп с.Пилиповичі   керуючи автомобілем КІА д/н НОМЕР_1  перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год. Рухався зі швидкістю 84 км/год.

З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом вини позивача є протокол про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 147751від 18.01.11р., відповідно до якого, перевищення швидкості виявлене за допомогою приладу «Беркут»№0808025. Позивач відразу, під час оформлення протоколу працівником ДАІ Яценко О.В., не погодився із вчиненим правопорушенням, вказав, що «правил дорожнього руху не порушував, з протоколом не згідний», а тому у протоколі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 147751 від 18.01.11р. містяться суперечливі фактичні дані.

Згідно з абзацом третім пункту двадцять першого статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:  використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.13 Інструкції «З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів на яких зафіксовано показання приладу яким вимірювалась швидкість руху. Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).   

За правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Підтверджень того, швидкість якого автомобіля, час, дату і місце  приладом не відображено та суду не надано, що є порушенням Розпорядження №466 МВС України від 21.05.2009р.

В постанові відсутні вказівки на те, хто саме вимірював швидкість руху автомобіля вказаним приладом. А у відповідності до п. 13.2. Інструкції з діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускається лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідач не надав суду таких відомостей та відповідних документів.     

Відповідач не надав  відомості про наявність дозволу на використання приладу «Беркут -0808025», а також сертифікат відповідності приладу  або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Стаття  11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачає, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, а згідно зі ст. 19 вказаного Закону до об'єктів державного метрологічного контролю і нагляду належать в тому числі засоби вимірювальної техніки, до яких відносить  прилад «Беркут». Відповідно  до статті 28 вказаного Закону,  засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Відповідачем не надано доказів того, що прилад «Беркут», яким вимірювалась  швидкість руху автомобіля позивача, пройшов державну атестацію та повірку, а отже данні приладу «Беркут», в даному випадку, не можуть прийматись до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так як ці данні є недостовірними доказами. Тому, з урахуванням положень ст.62 Конституції України, про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд не може покладати сумнівний доказ в основу свого рішення.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників. Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення із зазначенням мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до частини першої  статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем не надано доказів на підтвердження законності оскаржуваної постанови, відтак, вона є протиправною.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування постанови про притягнення його до адмінвіднповідальності є законними і обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 18, 71, 104, 160, 162, 163, 1712 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, ст.289 КУпАП, Ст.23,170,1166, 1167,1173 ЦК України,

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Скасувати постанову серії АМ1 № 048582, винесену 18 січня 2011 року старшим інспектором взводу №3 роти ДПС ОДДЗ м.Житомир ст. лейтенантом міліції Яценко Олександром Володимировичем  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                   Н.В.Бондаренко