Справа №  2-84/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

25 січня 2011 року                                                 Кіровський районний суд АРК

у складі: головуючого  -  судді Михайлова Р. В.,

при секретарі  -  Бешлієвій Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа – Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим, третя особа – Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько – ОСОБА_3. Позивач, яка є спадкоємцем зазаконом, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено у оформленні документів, у зв’язку з тим, що вона не надала витяг з реєстру прав власників на житловій будинок.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Відповідач Журавська сільська рада явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, натомість надіслала до суду листа з клопотанням розглянути справу без її участі. Позовні вимоги визнає.

Представник Кіровської державної нотаріальної контори АР Крим в судове засідання не з’явився, надіслав до суду листа з проханням розглянути справу за його відсутністю.

На підставі статті 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи та не заперечують проти розгляду справи у їх відсутність.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Як убачається з інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючого на час виникнення правовідносин законодавства реєстрації підлягали лише будинки, розташовані в містах та селищах міського типу і виникнення права власності на новозбудований будинок в сільській місцевості не було пов’язано з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацію в бюро технічної інвентаризації.

Судом встановлено, що згідно довідки Журавської сільської Ради Кіровського району АР Крим № 1501/0210 від 26.10.2010 року, відповідно до записів в погосподарській книзі №5, особовий рахунок №1019 домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 /а. с. 15/.

Судом також встановлено, що компетентним органом влади – Журавською сільською Радою Кіровського району АР Крим право власності ОСОБА_3 на спірний будинок визнавалося за життя і ніким не оспорювалося, крім того, ОСОБА_3 володів, користувався та розпоряджався спірним будинком відкрито, відсутність у нього документів про право власності на спірний будинок відповідно до вимог законодавства не можна розцінювати як відсутність у нього прав власника.

Згідно довідки КП Феодосійське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації від 07.09.2010р. право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Судом досліджено договір купівлі-продажу димоволодіння від 17.01.1962 року між ОСОБА_4 та  ОСОБА_3. Згідно довідки виконавчого комітету Журавської сільської ради №1761/02-10 договір купівлі-продажу від 17.01.1962 року між ОСОБА_4 та  ОСОБА_3 складений та зареєстрований в Журавській сільській раді. /а.с.21/.

Отже, за таких обставин, згідно положень законодавства, яке було чинне на момент набуття ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3  набув право власності на вищезазначений житловий будинок у 1962 році.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Журавки, свідоцтво серії НОМЕР_1, актовий запис № 40 від 10.07.2009 року, місце реєстрації – Журавська сільська рада Кіровського району АР Крим /а.с.23/;

Позивач є дочкою померлого ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3  /а.с.19, 20/.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом. Інші спадкоємець – ОСОБА_5 від своєї частки у спірному домоволодінні відмовився, про що свідчить спадкова справа, заведена після смерті ОСОБА_3, копія якої досліджена в судовому засіданні.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як убачається з листа завідувача Кіровської державної нотаріальної контори Кіровського району АР Крим позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно /а.с.22/.

Відповідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, вимоги позивача про визнання за нею права власності на спадкове майно –житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 цілком обґрунтовані, відповідають закону і підлягають задоволенню.

На підставі наведеного керуючись статями 1220, 1222, 1261, 1268 ЦК України, статями 10, 11, 60, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, –

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Кіровського району АР Крим,  третя особа – Кіровська державна нотаріальна контора АР Крим, про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Кіровського районного суду АР Крим Р. В. Михайлов