Справа №2-210/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

18 січня 2011 року                                                                            місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі:  головуючого судді Кравченко О.Ю.

   при секретарі Солод Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа Головне управління державного казначейства в Донецькій області про повернення грошових вкладів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», третя особа Головне управління державного Казначейства в Донецькій області про повернення грошового вкладу та відшкодування моральної шкоди.

           Із позову вбачається, що позивачка є клієнтом Ощадного банку України, філії №2865 з 1990 року та має відкритий рахунок № НОМЕР_1.  На протязі усього періоду часу (20 років), відповідач Державний ощадний банк України, філія №2865 в м. Краматорську, зобов’язувався виконувати умови грошових вкладів в відсотках. Держава гарантувала збереження та видачу по першої вимоги  вкладників. Вкладник отримує дохід по вкладу у виді відсотків. Таким чином, з урахуванням відсотків, на рахунку позивачки знаходиться 3360 грн. Банк на вимогу позивачки не повертає грошових коштів. По договору з вкладником стороною, яка отримала гроші, була держава. З 13 березня 2002 року, у Москві прем’єри держав СНД домовилися, що вклади 90-х років кожна держава буде повертати за рахунок держбюджету.  

У зв’язку з тим, що позивач не має можливості користуватися своїми коштами та порушені строки повернення грошових вкладів, це спричинило позивачу моральну шкоду та спричинило душевні страждання. Неповага відповідача до позивача подіяла на авторитет серед позивача знайомих, друзів, які знали про іі вклади. Цим було занижено іі достоїнство. Моральну шкоду позивачка оцінює у 5000 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових вкладів у розмірі 3360 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, але надала заяву до суду з проханням справу слухати у її відсутність та просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, але надав заяву до суду з проханням справу слухати у його відсутність та проти позову заперечував з наступних підстав.

Згідно ст.. 1 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України»(надалі Закон) встановлюється зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, держані казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

Відповідно до положень ст..6 Закону компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України починаючи з 1997 року та інших формах відповідно до діючого законодавства.

Станом на 02.01.1992 року всі грошові вклади були проіндексовані у співвідношенні 1:1,05. Суми індексацій були зараховані на спеціальні компенсаційні рахунки, відсотки по яким не нараховуються. Таким чином рахунки, які належать ОСОБА_1, були проіндексовані та відкриті компенсаційні вклади. 02.09.1996 року було проведено грошову реформу у співвідношенні 1:100000, а також було перераховані і вклади.

На даний момент на ім’я ОСОБА_1 у філії – Краматорське відділення № 2865 є рахунки:

№ НОМЕР_2 –залишок по рахунку 0 грн. 03 коп.;

№ НОМЕР_3 –залишок по рахунку  429 грн. 85 коп.;

№ НОМЕР_4 - залишок по рахунку 2 грн. 43 коп. (рахунок було відкрито 21.09.2000 року);

№ НОМЕР_1 –залишок по рахунку 1 грн. 96 коп.;

№ НОМЕР_5 –залишок по рахунку 2472 грн. 10 коп.

Порядок проведення компенсаційних виплат, в тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти для компенсації заощаджень громадянам визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею. Станом на 10.01.2011 року кошти з Державного казначейства не надходять.

На підставі вищенаведеного, просить у задоволенні позовної заяви позивачки відмовити повністю.

Представник третьої особи Головного управління Держаного казначейства у Донецькій області до суду не з’явився, але надав пояснення по справі, з яких вбачається, що положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою КМУ від 21.12.2005 року, встановлено, що Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується. Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України та п. 3 Положення про Державне казначейство України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Органи Державного казначейства України встановлювати бюджетні призначення та змінювати їх цільове спрямування не мають право. Отже, Головне управління Державного казначейства у Донецькій області згідно зі своїми функціональними обов’язками не є учасником спірних відносин, прав позивача не порушало, тому обов’язків перед ним немає. Просить суд відмовити у позовних вимогах позивачу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вивчивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на ім’я ОСОБА_1 у ВАТ «Державний Ощадний банк України», філія Краматорського відділення № 2865 відкритий рахунок № НОМЕР_1 на суму 2000 радянських карбованців (а.с. 5).          

            Після розпаду Радянського Союзу і проведення в Україні грошової реформи держава взяла на себе зобов'язання перед громадянами України,  які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження,  поміщені в період до 02.01.1992 року в установи Ощадбанку СРСР,  що діяли на території України,  закріпивши їх у національному законодавстві. У відповідності з діючим законодавством позивачу була видана ощадна книжка з компенсаційною виплатою,  проте кошти на відновлення заощаджень громадян визначаються окремою статтею у Державному бюджеті України і повертаються поетапно,  починаючи з 1997 року у співвідношенні 1 карбованець заощаджень на 1, 05 гривні.

            Таким чином рахунки, що належать ОСОБА_1, були проіндексовані та відкриті компенсаційні вклади.

02.09.1996 року було проведено грошову реформу у співвідношенні 1:100000, а також було перераховані і вклади.

На даний момент на ім’я ОСОБА_1 у філії –Краматорське відділення № 2865 є рахунки:

№ НОМЕР_2 –залишок по рахунку 0 грн. 03 коп.;

№ НОМЕР_3 –залишок по рахунку  429 грн. 85 коп.

№ НОМЕР_4 - залишок по рахунку 2 грн. 43 коп.

№ НОМЕР_1 –залишок по рахунку 1 грн. 96 коп.;

№ НОМЕР_5 –залишок по рахунку 2472 грн. 10 коп.

У відповідності із  ст. 4 Закону України від 21.11.1996 року №537\96-ВР „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" з подальшими змінами компенсація заощаджень громадян провадиться у порядку,  встановленому статтями 6 і 7 цього Закону.

             Згідно статтям 6 і 7 зазначеного Закону компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок Державного бюджету України, - починаючи з 1997 року. Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадбанку України визначається Кабінетом Міністрів України (далі КМУ). Заощадження повертаються поетапно,  залежно від віку вкладника,  суми вкладу,  інших обставин,  у межах коштів,  передбачених для цього Державним бюджетом України на поточний рік.

 У відповідності зі ст. 1  Закону України «Про державні гарантії відновлення заощадження громадян України»від 1 листопада 1996 року № 537/96 ВР,  яким встановлено зобов’язання держави перед громадянами України які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установах Ощадного Банку СРСР та державного страхування  СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України: облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, держані казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР.

           Даним Законом, зокрема, визначено, що компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться виключно в грошовій формі за рахунок державного бюджету, починаючи з 1997 року.

Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.

Порядок перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху визначається КМУ.

На 2008 рік ці питання були врегульовані Постановою КМУ № 1 від 09.01.2008 року «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових збережень, вкладених до 2 січня 19992 року, в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР»якою передбачено проведення у 2008 році виплати громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 пройшла реєстрацію вкладу 04.04.2008 року по рахунку № НОМЕР_5 та внесена в інформаційно-аналітичну систему «Реєстр вкладників заощаджень громадян».

Кошти станом на 10.01.2011 року з Державного казначейства не надходять. Останній транш на виплату компенсації відповідно до Постанови КМУ від 09.01.2008 року № 1«Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових збережень, вкладених до 2 січня 19992 року, в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР»було отримано 09.07.2008 року, на рахунки вкладників, що були зареєстровані у відділенні № 2865 Державного ощадного банку України 15,16 та 29 лютого 2008 року частково.  

Разом з тим, ВАТ «Ощадбанк»провадить виплату сум компенсаційних виплат в межах передбачених для цього Державним бюджетом України і перерахованих з нього грошових сум, встановленої черговості їх повернення та після отримання від органів державного казначейства України відповідних компенсаційних виплат конкретної особи.

Згідно наданих ВАТ «Державний ощадний банк»даних, коштів на виплату позивачем відповідних компенсаційних виплат стосовно конкретних осіб не надходило.

Позивачка також просила суд стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди у розмірі  5000 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

         Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачка не довела, що з вини позивача їх завдано моральну шкоду.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 6, 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України», ст.ст. 3, 8, 10, 12-15, 88, 215, 223 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 року № 1 «Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових збережень, вкладених до 2 січня 1992 року, в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України та облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР», суд -

ВИРІШИВ:

          У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третьої особа Головне управління державного Казначейства в Донецькій області про повернення грошових вкладів та відшкодування моральної шкоди –відмовити в повному обсязі.

          Рішення суду набирає законної сили після  закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Рішення ухвалене і надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя: