про визнання права власності в порядку спадкування Справа № 2-1316/555/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.  Є.  

при секретарі - Пожарському О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на будинковолодіння, земельні ділянки та грошові вклади в порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачки в якому просить визнати за нею право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1, земельні ділянки площею 0,6989 га. кадастровий номер 4623682800:06:000:0228 та площею 1,8628 га. кадастровий номер 4623682800:05:000:0055, які знаходяться на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, і грошові вклади з компенсаційними виплатами у філіалі №6381/020 рахунок НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом, які належали ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Свої вимоги мотивує тим, що померла була її рідною сестрою, а відповідачки матір”ю. У спадщині внаслідок її смерті залишилися зазначені житловий будинок, право власності на який при житті ОСОБА_3 оформлено не було, земельні ділянки, які згідно державних актів серії ЛВ №033779 та серії ЛВ №004671 від 31.12.2004 р. належали померлій на праві власності та грошові вклади з компенсаційними виплатами у філіалі №6381/020 рахунок НОМЕР_1. За життя померла склала заповіт, який посвідчений секретарем Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області і зареєстрований за №51, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не заключалось і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона по закону буде мати право, заповідає своїй сестрі ОСОБА_1. Заповіт не змінений і не скасований.

Інших спадкоємців за законом і які мають право на обов”язкову частку на спадкове майно померлої, крім відповідачки, яка не претендує на таке і подала відповідну заяву посвідчену 16.07.2008 р. за №1060 Спаською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області, не має. Згідно вказаної заяви відповідачка відмовилась від спадкового майна в користь позивачки.

Крім цього, ОСОБА_3 з 1995 р. і до дня смерті проживала з позивачкою, яка доглядала за нею, поховала її, доглядала за будівлею та обробляла земельні ділянки, а отже вважається такою, що прийняла спадщину. Наведене стверджується довідкою №602 від 03.12.2010 р. виданою Жирівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області.

В судовому засіданні позивачки викладені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що з 1987 р. по даний час вона проживає у будинку АДРЕСА_2 з чоловіком, який помер в 2010 р., та дітьми. Про укладений заповіт їй було відомо у 2005 р. З 1995 р. її рідна сестра ОСОБА_3 проживала разом з нею у належному їй будинку АДРЕСА_2, де і померла. Вона доглядала за нею та займалась її похованням. В будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживав з 1995 р., зазначені земельні ділянки не оброблялись. Після смерті ОСОБА_3 в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини вона не зверталась у зв”язку з юридичною неграмотністю. Просить позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з”явилась, однак відповідно до заяви посвідченої 16.07.2008 р. за №1060 Спаською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області, просить розглянути справи у її відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, проаналізувавши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають відмові в їх задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 та 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами 1 та 3 ст.1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно довідки №602 від 03.12.2010 р. виданої Жирівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області за ОСОБА_3 рахується на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 за яким закріплена земельна ділянка площею 0,226 га. Постійне місце проживання ОСОБА_3 до дня смерті с.Милятичі Пустомитівського району Львівської області. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_3, оскільки проживала разом з нею, доглядала за сестрою, займалась її похороном і доглядала за її садибою.

Суд не бере до уваги зазначену довідку, оскільки сільський голова Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області не вправі визначати коло осіб які прийняли чи ні спадщину після смерті спадкодавця. Крім цього зазначена в довідці інформація не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи і поясненнями позивачки, яка зазначила, що у належному покійній житловому будинку з 1995 р. ніхто не проживав, свідоцтво про право власності на такий відсутнє, земельні ділянки не оброблялись.

Отже, посилання позивачки на обставини, що вона фактично прийняла спадщину відповідно до ст.1268 ЦК України, є безпідставними, оскільки згідно зазначених у вказаній статті вимог, спадкоємцю необхідно постійно проживати разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і тоді він вважається таким, що прийняв спадщину, а не навпаки, як стверджує позивачка.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов”язані з об”єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини. Відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка не зверталась в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, строк прийняття такої нею пропущений, вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не заявлялись, вона не вважається такою, що прийняла спадщину, а отже позовні вимоги підлягають відмові в їх задоволенні.

Керуючись  ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.1268,1270,1272 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.  

СуддяВ. Є. Мусієвський