Справа № 2-а-243/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження)

15 лютого 2011 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Щабельської І. В. у приміщенні суду в смт. Диканька, розглянувши в порядку скороченого  провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Диканському районі про визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача в належному розмірі нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що він має статус дитини війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач же виплачує підвищення йому до пенсії у значно меншому розмірі ніж передбачено законом. Просить визнати ці дії відповідача неправомірними. Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 січня 2011 року з урахуванням проведених раніше виплат.

У своєму письмовому запереченні відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд  вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).

Судом встановлено, що рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року визнано не конституційними положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки», якими було призупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, починаючи із дат, коли були прийняті рішення Конституційним судом, відповідач повинен був, виходячи із встановлених законом прожиткових мінімумів нараховувати та виплачувати позивачу щомісячно 30% мінімальної пенсії за віком у 2007 році починаючи із 09 липня 2007 року, у 2008 році починаючи із 22 травня 2008 року, у 2009, 2010, 2011 роках, починаючи із січня місяця відповідного року. Незважаючи на це відповідачем у 2007 підвищення до пенсії не нараховувалося та не виплачувалося взагалі, а починаючи із 22 травня 2008 року і по 31 січня 2011 року нараховувалося та виплачувалося відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" в розмірі 49 грн. 80 коп., яка є нормативно-правовим актом, та має меншу юридичну силу ніж Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правових актів, застосуванню підлягає  правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд приходить до  висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.

Відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом, бо згідно ч.3 ст. 99 КАС України цей строк обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а позивач дізнався про порушення свого права лише 27.01.2011 року , коли одержав письмову відмову відповідача у перерахуванні йому пенсії та подав позов відразу після цього у межах встановленого ст. 99 КАС України строку.

Крім цього, встановлено, що протягом останніх років відповідач недоплачував позивачу підвищення до пенсії. Згідно ж положень ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому доводи відповідача у письмовому запереченні на позов про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 р., ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Диканському районі Полтавської області протиправною в частині не нарахування позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 січня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Диканському  районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 січня 2011 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 03 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Диканський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Головуючий: