Справа № 2-17/11                        

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 року                                                                            м. Монастирище

Монастирищенський  районний суд Черкаської області

в складі:        головуючого  - судді          Мазай Н.В.

                     при секретарі                       Возній В.В.

                     з участю представника позивача :  ОСОБА_1

                     представника відповідача Попуднянської сільської ради: Іщука Г.І.

                   представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держкомзему у Монастирищенському районі : Яненка І.М.

                     позивач ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 : не з»явились                      

              розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Монастирище справу за позовом ОСОБА_5 до Попуднянської сільської ради Монастирищенського району, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  відділ Держкомзему у Монастирищенському районі, ОСОБА_6 про визнання Державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними,  

в с  т а н о в и в :

           Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання Державних актів на право власності на земельну ділянку недійсним посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить житловий АДРЕСА_1  Черкаської області,  що підтверджується договором дарування будинку від 29.11.2003 року зареєстрованого в реєстрі за № 2837. Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці, що належала дарувателю ОСОБА_7 на праві приватної власності, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 12-17-546, виданого на підставі рішення Попуднянської сільської ради від 28.05.1996 року № 5/2. Того ж дня, 29.11.2003 року ОСОБА_7 було подаровано йому і зазначену земельну ділянку площею 0,39 га, передану для ведення особистого підсобного господарства, на якій розташовано зазначений житловий будинок, що підтверджується  договором дарування земельної ділянки від 29.11.2003 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2839. Згідно п. 5 даного договору право власності на земельну ділянку, що дарується, виникає у обдарованого з моменту нотаріального посвідчення цього договору. У 2010 році він звернувся до відділу Деожкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області з метою зареєструвати договір дарування земельної ділянки, де дізнався, що на  належну йому земельну ділянку було помилково видано два державних акти на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1: державний акт серії ЯИ № 549169 та державний акт серії ЯИ № 549168 на ім’я ОСОБА_8, яка проживала та була зареєстрована в даному будинку до дня смерті до 01.03.2010 року. Рішенням Попуднянської сільської ради від 07.10.2009 року № 17 –1/У «Про затвердження технічної документації по виготовленню Державного акта на право власності на земельну ділянку»вирішено : 1. Передати у приватну власність та затвердити технічну документацію по виготовленню Державного акта на право власності земельних ділянок ОСОБА_8, які знаходяться в с. Попудня АДРЕСА_1 : а) для ведення особистого господарства площею 0,1286 га; б) для будівництва та обслуговування житлового будинку і обслуговуючих споруд площею 0,2500 га. 2. Вважати рішення Попуднянської сільської ради № 5-2 від 28 травня 1996 року про приватизацію земельних ділянок особистого підсобного господарства громадян таким, що втратило чинність. На підставі даного рішення відділом Держкомзему в Монастирищенському районі  було виготовлено та видано державний акт серії ЯИ № 549169 та державний акт серії ЯИ № 549168 на ім’я ОСОБА_8. Вважає, що рішенням Попуднянської сільської ради було порушено його право власності на землю. Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до ст. 393 ЦК України власник майна,  права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до ст. 153 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Враховуючи, що іншим шляхом крім судового неможливо скасувати неправомірне рішення Попуднянської сільської ради, тому він вимушений звернутись до суду з даним позовом.

         Ухвалою суду від 12.11.2010 року у відкритті провадження у справі  в частині скасування рішення Попуднянської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області відмовлено.

          Представник позивача ОСОБА_1 ( діє  на підставі довіреності № 7050 від 01.11.2010 року)  в судовому засіданні позов підтримала повністю, просить його задоволити та пояснила, що її довірителю на праві власності належить житловий АДРЕСА_1 Черкаської області та відповідно земельна ділянка, за тією ж адресою, що підтверджується договорами дарування. Однак,  Державні акти на зазначені земельні ділянки видані на ОСОБА_8 без достатніх правових підстав. Просить позов задоволити та визнати оспорювані Державні акти недійсними.

Представник відповідача  Попуднянської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області голова села Іщук Г.І. ( витяг з протоколу Попуднянської виборчої комісії про результати голосування виборів Попуднянського сільського голови від 31.10.2010 року) в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти його задоволення та пояснив, що дійсно при витовленні оспорюваних Державних актів була допущена технічна помилака. Особі, а саме ОСОБА_8 належить земельна ділянка на території Попуднянської сільської ради, але не за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_8 переїхала проживати за адресою АДРЕСА_1 в с. Попудня Монастирищенського району. Вона повинна була отримати Державний акт на земельну дялнку по АДРЕСА_1.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділу Держкомзему в Монастирищенському районі Яненко І.М. ( діє на підставі довіреності № 14 від 16.12.2010 року) в судовому засіданні вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Позивач ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 в судове засідання не з»явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Позивач на адресу суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність за участю представника ОСОБА_1 ( а.с. 27 ). Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 на адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Відповідно до заяви позов визнає повністю, не заперечує проти скасування державних актів. Справжність підпису ОСОБА_6 посвідчена сільським головою с. Попудня Іщук Г.І.  ( а.с. 29).

        Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника відділу держкомзему в Монастирищенському районі, дослідивши письмові  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі виходячи з наступного:

             - згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна  особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів;

  - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України ( ч. 3 ст. 10 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно договору дарування будинку № 2837  від 29.11.2003 року ОСОБА_7 ( Даруватель) добровільно подарував, а ОСОБА_5 ( Обдарований) прийняв в дар житловий будинок під АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області ( а.с. 7). Згідно договору дарування земельної ділянки № 2839 від 29.11.2003 року ОСОБА_7 ( Даруватель) добровільно подарував, ОСОБА_5 ( Обдарований) прийняв в дар земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1, площею 0,39 га ( а.с.9).

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним, лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.  

Доказів скасування вищезазначених договорів та визнання їх недійсними суду не надано.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю —це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності  за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Зі  змісту  ст. ст. 12, 118  ЗК України  питання приватизації земельної ділянки   вирішується  виключно   органами  місцевого  самоврядування, тобто  сільською  радою  на  підставі   поданої    заяви.

           Згідно ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом,  крім випадків,  визначених частиною другою цієї статті, що також відображено в п. 1.1 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженою Наказом Держкомзему України № 43 від 04 травня 1999 р.

          Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель  приватної  власності   без   зміни   її   меж,   цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо  відчуження   земельної ділянки,  укладеною  в  порядку,  встановленому  законом,  у  разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;      б) свідоцтвом про право на спадщину.

     Відповідно до п. 1.16. Інструкції  про порядок складання, видачі, реєстрації і  зберігання державних актів на право власності  на земельну ділянку і право постійного користування  земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по  земельних  ресурсах  від 04.05.1999 року N 43  технічна  документація зі складання державного акта на право  власності  на  земельну  ділянку  або  на право постійного користування земельною ділянкою включає: -   виписку   з   рішення відповідної  ради  або  державної адміністрації  про  надання  у  постійне  користування, передачу у власність   або   продаж  земельної  ділянки,  договір  відчуження земельної  ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові  угоди), рішення суду;

          Згідно технічної документації із землоустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_8, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Попудня АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області ( а.с. 42-52), зокрема виписки з рішення № 5 -2 від 28.05.1996 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства»вирішено передати у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,45 га ( а.с. 47). У вказаному рішенні не вказана конкретна адреса розташування земельної ділянки.

Відповідно до рішення Попуднянської сільської ради Монастирищенського району № 17-1 від 07.10.2009 року «Про затвердження технічної документації по виготовленню Державного акта на право власності на земельну ділянку»затверджено технічну документацію по виготовленню Державного акту на право власності на земельну ділянку та передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться в с. Попудня, АДРЕСА_1 для  будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_8. Цим же рішенням, вирішено вважати рішення Попуднянської сільської ради № 5-2 від 28.05.1996 року про приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_8, таким, що втратило чинність ( а.с. 52).

- згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 549168 від 12.10.2009 року ОСОБА_8 на підставі рішення Попуднянської сільської ради № 17-1 від 07.10.2009 року є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована Черкаська область Монастирищенський район с. Попудня АДРЕСА_1 ( а.с.13);

Аналогічна документація мається відносно земельної ділянки по вул. Піддубченка. 60 в АДРЕСА_1 розміром 0,1286 га ( а.с. 53-62).

- згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 549169 від 12.10.2009 року ОСОБА_8 на підставі рішення Попуднянської сільської ради № 17-1 від 07.10.2009 року є власником земельної ділянки площею 0,1286 га, яка розташована Черкаська область Монастирищенський район с. Попудня АДРЕСА_1 ( а.с.12);

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_8 за рішенням Попуднянської сільської ради Монастирищенського району № 17-1від 07.10.2009 року, на підставі її заяв від 19.09.2009 року, в яких зазначена її адреса проживання вул. Піддубченка. 60 АДРЕСА_1 ( а.с. 46, 56) видано два Державні акти на право власності на земельні ділянки розміром 0,1286 га та розміром 0,2500 га.

ОСОБА_8 померла 01.03.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР від 02.03.2010 року, виданого Попуднянською сільською радою Монастирищенського району, актовий запис № 7 ( а.с.14);

Після смерті ОСОБА_8 залишилось спадкове майно. У померлої є спадкоємці дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою, що видається у зв»язку з оформленням спадкових прав, виданої Попуднянською сільською радою Монастирищенського району № 784 від 02.11.2010 року ( а.с. 15);

    Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами в цивільній справі є   будь-які фактичні дані,  на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність  обставин,  що  обґрунтовують
вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,
висновків експертів.

Згідно листа Попуднянської сільської ради Монастирищенського району № 1 від 20.01.2011 року встановлено, що при виготовленні Державних актів на право власності на земельні ділянки на ім»я ОСОБА_9 серії ЯИ № 549168 та серії ЯИ № 549169 від 12.10.2009 року була допущена технічна помилка в зв»язку з тим, що ОСОБА_8 на час оформлення та видачі проживала за адресою АДРЕСА_1, але право на безоплатну приватну власність на земельну ділянку мала по вул. Петровського, 67 ( а.с. 67)

Вищеописане також підтверджується копією Справи № 08-04 Книга реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність за 1993 рік ( а.с. 72-73) та копією книги записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Попуднянської сільської ради народних депутатів 1997 рік( а.с. 74-75), довідкою ДП «Центр Державного земельного кадастру» Черкаської регіональної філії Монастирищенського районного відділу № 152 від 01.11.2010 року ( а.с.16).

Згідно  ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.    

Порядок приватизації земельних ділянок визначений ч.ч. 1, 2  ст. 118 Земельного кодексу України, а саме до відповідного органу місцевого самоврядування має бути подана заява про приватизацію земельної ділянки, після чого приймається рішення  у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Натомість, позивач не може реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, так як земельна ділянка, на якій розташований його будинок,  раніше передана у власність 07.10.2009 року ОСОБА_8 і їй було видано державні акти на право власності на земельні ділянки.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.   

Згідно з ст. 152 ЗК України Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.  

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що при  оформленні землевпорядної технічної документації була допущена помилка, а саме вказано, що ОСОБА_8 виділені земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,1286 га за адресою АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.  

           В судовому засіданні достовірно встановлено, що Попуднянською сільською радою 07 жовтня 2009 року було прийняте рішення про передачу ОСОБА_8 в приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та для ведення особистого селянського господарства площами відповідно 0,2500 га та 0,1286 га, розташовані в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1, що підтверджується копіями зазначеного рішення (а.с. 52, 62), в той час коли відповідно до договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки від 29 листопада 2003 року за реєстровими відповідно №№ 2837, 2839, доказів скасування чи визнання яких недійними суду не надано, вказані земельні ділянки належали ОСОБА_5. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_8 отримала Державні акти на право  власності на земельні ділянки ( а.с. 12,13).

            На підставі викладеного ст.ст. 12, 78, 118, 126, 155 ЗК України, ст. ст. 1223, 1266 ЦК України, Інструкції  про порядок складання, видачі, реєстрації і  зберігання державних актів на право власності  на земельну ділянку і право постійного користування  земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по  земельних  ресурсах  від 04.05.1999 року N 43 та керуючись ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 57, 60, 61, 88, 158, 213-215, 221- 223, 292, 294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

          Позов задоволити повністю.

          Визнати недійсним Державний акт на право  власності на земельну ділянку серії ЯИ № 549168, зареєстрований в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 010979100125, виданий Попуднянською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області 09 жовтня 2009 року на ім»я ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану в с. Попудня АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області.

Визнати недійсним Державний акт на право  власності на земельну ділянку серії ЯИ № 549169, зареєстрований в книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № 010979100124, виданий Попуднянською сільською радою Монастирищенського району Черкаської області 09 жовтня 2009 року на ім»я ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,1286 га, розташовану в с. Попудня АДРЕСА_1 Монастирищенського району Черкаської області.          

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Суддя :                                                                                                                    Н.В. Мазай