про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою Справа № 2-1316/408/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" січня 2011 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В. Є.
при секретарі-Пожарському О.Д.
з участю представника позивачки ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи на стороні позивача Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області про усунення перешкод у користування земельною ділянкою,-
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулась в суд з позовом в якому просить зобов”язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загального користування (дорогою) орієнтовною площею 0,06 га. розмірами 5?120 м. у с.Хоросно Пустомитівського району Львівської області, яка належить на праві власності територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, шляхом демонтажу самочинно встановлених воріт.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що відповідно до рішення 31 сесії 5 демократичного скликання Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №564 від 16.07.2010 р. скасовано пункт 1.3 рішення №534 від 14.05.2010 р. Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області в частині передачі відповідачці безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд у с.Хоросно (включаючи проїзд). Вказаним рішенням відповідачку зобов”язано на протязі місяця демонтувати ворота, які встановлені на проїзній частині дороги загального користування, та не чинити перешкод в користуванні проїздом іншим особам. Підставою для скасування вказаного рішення був протест прокурора Пустомитівського району Львівської області, оскільки зазначена земельна ділянка є землею загального користування (дорогою) і належить на праві власності територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Однак відповідачка не бажає демонтувати ворота, які встановлені на проїзній частині дороги загального користування (проїзді) і чинить перешкоди в користуванні таким.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному та просить позов задовольнити.
Відповідачка в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що на спірній земельній ділянці встановлені ворота її батьком і вказаним проїздом ніхто та ніколи з сусідів не користувався. Раківецької сільською радою Пустомитівського району Львівської області їй передано у приватну власність спірну земельну ділянку, однак таке рішення скасовано. Просить в позові відмовити.
Представник третьої особи Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судовому засіданні вирішення позовних вимог залишив на розгляд суду та пояснив, що спірна земельна ділянка належить до земель загального користування (дорога) і належить територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.06.2010 р., яка набрала законної сили, встановлено, що спірна земельна ділянка орієнтовною площею 0,06 га. розмірами 5?120 м. у с.Хоросно Пустомитівського району Львівської області є землею загального користування (дорогою) і належить на праві власності територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Про належність спірної земельної ділянки до земель загального користування, які не можуть передаватись у власність, свідчить і генеральний план села Хоросно та карта червоних ліній, які надані представником третьої особи Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Згідно ст.83 ч.3 Земельного кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).
Рішенням 31 сесії 5 демократичного скликання Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області №564 від 16.07.2010 р. скасовано пункт 1.3 рішення №534 від 14.05.2010 р. Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області в частині передачі відповідачці безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд у с.Хоросно (включаючи проїзд). Вказаним рішенням відповідачку зобов”язано на протязі місяця демонтувати ворота, які встановлені на проїзній частині дороги загального користування, та не чинити перешкод в користуванні проїздом іншим особам. Підставою для скасування вказаного рішення був протест прокурора Пустомитівського району Львівської області, оскільки зазначена земельна ділянка є землею загального користування (дорогою) і належить на праві власності територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області.
Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до переконання, що вимоги позивачки є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.10,60,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.83,152 ЗК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.
Зобов”язати ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою загального користування (дорогою) орієнтовною площею 0,06 га. розмірами 5?120 м. у с.Хоросно Пустомитівського району Львівської області, яка належить на праві власності територіальній громаді Раківецької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, шляхом демонтажу самочинно встановлених воріт.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
СуддяВ. Є. Мусієвський