КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13286/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
"08" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Грищенко Т.М.,
суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі - Загродському В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 р. позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»перебуває на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великим платниками податків.
Як свідчать матеріали справи, відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта»19.10.2010 подано до спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великим платниками податків податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій задекларувало суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 869 702 грн.
Платіжним дорученням від 30.10.2010 №2, самостійно визначену платником податку суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2009 року сплачено позивачем.
За результатами невиїзної документальної перевірки відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»з питань правильності нарахування та сплати сум податку на додану вартість по декларації за вересень 2009 року, державною податковою інспекцією зроблено висновок про порушення позивачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме - несвоєчасно подано платіжні доручення на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За даними акту перевірки, органом державної податкової служби кошти, що надійшли на сплату узгодженої суми податкового зобов'язання згідно платіжного доручення від 30.10.2010 №2, із врахуванням приписів підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зараховано в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень та червень 2009 року.
Податковим повідомленням-рішенням спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великим платниками податків від 23.02.2010 №0000264120/0 за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, до відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»застосовано штраф у сумі 724 588, 61 грн.
Не погоджуючись з таким донарахуванням позивач відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржив його в порядку апеляційного узгодження податкового зобов'язання.
За результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання скарги позивача були залишені без задоволення, а спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великим платниками податків винесено податкові повідомлення-рішення від 28.04.2010 №0000264120/1, від 08.07.2010 №0000264120/2, від 20.09.2010 №0000264120/3, якими суму штрафних санкцій не змінено.
Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Пунктом 1.2 статті 1 цього Закону визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим законом або іншими законами.
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом для складання декларацій з податку на додану вартість до податкових органів є один календарний місяць.
Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
На підставі підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 названого Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Матеріали справи свідчать, що позивачем при поданні декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року та сплаті податку платіжним дорученням від 30.10.2009 №2 не порушено строки, передбачені названими приписами Закону.
Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 зазначеної Інструкції).
Отже, із наведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Серед таких заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а відтак податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.
Підпунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 207 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 р.- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: