УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

06.06.2006                                                                                              Справа  № 2/90

За позовом   прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород

До відповідача малого приватного підприємства „Жерстяник”, м. Ужгород

Про звільнення не жилого приміщення в м. Ужгород, вул. Мукачівська, 30 переданого у відповідності до умов договору оренди №213/444 від 01.02.2002р., його передача орендодавцю за актом прийому-передачі та стягнення суми 1480,84грн. заборгованості по орендній платі,

-          а також звільнення не жилого приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 переданого у відповідності до умов договору оренди №213/443 від 01.02.2002р., його передача орендодавцю за актом прийому-передачі та стягнення суми 1898,65грн. заборгованості по орендній платі

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Рожкова Д. –представник по довіреності від 12.01.06р.

від відповідача – Гартманн М.Р. –директор МПП та

                               Бачинська А.В. –представник за довіреністю від 22.02.2006р.

від прокуратури – Костак В. –прокурор відділу представництва

                                                       інтересів громадян та держави в суді

                                                       облпрокуратури

СУТЬ СПОРУ: звільнення не жилого приміщення в м. Ужгород, вул. Мукачівська, 30 переданого у відповідності до умов договору оренди №213/444 від 01.02.2002р., його передача орендодавцю за актом прийому-передачі та стягнення суми 1480,84грн. заборгованості по орендній платі,

-          а також звільнення не жилого приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 переданого у відповідності до умов договору оренди №213/443 від 01.02.2002р., його передача орендодавцю за актом прийому-передачі та стягнення суми 1898,65грн. заборгованості по орендній платі.

Представник позивача та облпрокуратури просять задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підтвердження своїх доводів надали копію списку рекомендованої кореспонденції від 05.02.2004р., за яким підтверджується факт відправлення на поштову адресу відповідача повідомлень про припинення договірних відносин. Вважають, що доводи відповідача про неотримання такого повідомлення не позбавляють його обов’язку по звільненню орендованих приміщень та погашенню заборгованості по орендній платі.

У наданому суду додатковому письмовому поясненні позивач просить взяти до уваги те, що договір оренди припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2006 року по справі №2/90

який його було укладено, і не дотримання в даному випадку вимог статті 188 Господарського кодексу України не є необхідним, оскільки позивачем не ставиться вимога про розірвання договору оренди чи його зміну. З приводу припущення відповідача про те, що за такий тривалий час у позивача змінився намір стосовно припинення договірних відносин, вказує на те, що в травні 2004 року позивач у відповідь на клопотання відповідача про продовження дії договорів оренди повторно вказав на те, що договірні відносини сторін припинились та вказав на необхідність звільнення орендованих приміщень.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та вказує на те, що направлена позивачем вимога ним не отримувалась,  а відповідно він не був належним чином повідомлений про наміри позивача. Також підтримує доводи про те, що оскільки з дня надіслання такого повідомлення пройшло більше двох років, він вважав, що у позивача змінився намір стосовно продовження договірних відносин, та й оплату за використання приміщень він приймав. Такі обставини на його думку підтверджуються результатом розгляду судової справи в грудні 2005 року за позовом позивача про стягнення відповідної суми боргу. При розгляді даної справи позивач вказував на продовження дії договорів оренди. На той час провадження в даній справі було припинено судом в порядку п.1.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між сторонами, а саме Фондом приватизації та управління майном міста (правонаступником якого є Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради) та малим приватним підприємством „Жерстяник”, м. Ужгород 01.02.2002р. було укладено договір за №212/443 оренди нежилого приміщення в м. Ужгород, вул. Другетів, 83 загальною площею 18,3кв.м. для використання під кафе.

Розділом 3 договору сторонами було визначено термін дії договору оренди на строк від 01.02.2002р. до 01.02.2003р., а пунктом 9.3 договору встановлено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були визначені договором.

Крім того, 01.02.2002р. між вищевказаними сторонами було укладено також договір за №213/444 оренди нежилого приміщення в м. Ужгород, вул. Мукачівська, 30 загальною площею 13,2кв.м. для використання під кафе.

Так як і в попередньому випадку, розділом 3 договору сторони встановили термін дії договору на строк від 01.02.2002р. до 01.02.2003р.  Пунктом 9.3 цього ж договору визначено, що в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах, які були визначені договором.

Сторонами підтверджується той факт, що обидва договори оренди 01.02.2003р. були продовжені на той самий термін з огляду на відсутність заперечень з боку жодної зі сторін за договорами.

Однак, в подальшому позивач у відповідності до вимог статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” листами №126 та №127 від 04.02.2004р. надіслав відповідачу попередження про те, що через закінчення строку дії договору такі продовжуватись на новий термін не будуть. У підтвердження виконання вимоги про попередження орендаря про припинення договірних відносин позивач надав суду копію списку рекомендованої кореспонденції від 05.02.2004р. (отримання якого відповідач заперечує) та вказує на те, що при зверненні орендаря

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2006 року по справі №2/90

17.05.2004р. з заявою №8 про продовження дії вищевказаних договорів оренди позивачем листом №618 від 03.06.2004р., а також листами №468 та №469 від 06.05.2004р. повторно повідомлено відповідача про припинення дії договорів оренди.

Відповідно, позивач вважає, щ згідно ч.1 п.2 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договори оренди з моменту даного повідомлення припинили свою дію.

Аналізуючи аргументи сторін щодо відповідності здійснених сторонами дій вимогам чинного законодавства суд констатує наступне.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 17 Закону „Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України та умов договорів оренди, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону про оренду, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що листами №126 та №127 від 04.02.2004р. орендодавець повідомив орендаря про те, що після закінчення 1 лютого 2004 року строку договору оренди на новий строк він продовжуватись не буде.

Однак, як підтверджується матеріалами справи та не спростовується позивачем, відповідач продовжував використовувати орендоване майно без будь-яких відповідних дій орендодавця з цього приводу. На сьогоднішній день з моменту надіслання вищевказаних листів пройшло більше двох років. Також при розгляді господарським судом області справи за №2/21 позивач стверджує про те, що один з вищевказаних договорів, а саме №213/444 від 01.02.2002р. не житлового приміщення за адресою м.Ужгород, вул. Мукачівська, 30, діє. За результатами розгляду даної справи відповідачем позовні вимоги погашено в повному обсязі, а провадження у справі припинено в порядку п.1.1 статті 80 ГПК України.

Відповідно, аналіз вищевказаних фактів дає підстави такі розцінювати дії позивача, як зміна висловленого ним ставлення до припинення договорів оренди.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про звільнення відповідачем орендованих приміщень задоволенню не підлягає.

Разом з тим, вимога позивача про стягнення суми 3379,49грн. заборгованості по оплаті за оренду майна, в тому числі 3148,57грн. основного боргу та 230,92грн.  пені за несвоєчасний розрахунок за період з 01.07.2004р. по 01.04.2006р. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем доведено, а відповідачем не заперечується факт неналежного виконання умов

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2006 року по справі №2/90

договорів оренди в частині повного та своєчасного розрахунку по орендній платі. Нарахування позивачем суми пені здійснено у відповідності умов договорів оренди (4.11) та норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” в межах строку, встановленого нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Жерстяник”, м. Ужгород, вул. Другетів, 83 (рах. №2600430011371 в Укрсоцбанку м. Ужгород, код ЄДРПОУ 20431274) на користь:

- Управління майнової політики міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (рах. №37189003001358 в УДК Закарпатської області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 20442548) суму 3379,49грн. заборгованості по оплаті за оренду майна, в тому числі 3148,57грн. основного боргу та 230,92грн.  пені за несвоєчасний розрахунок;

- державного бюджету України суму 102грн. державного мита із зарахуванням по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;

- Державного підприємства “Судовий інформаційний центр”, м.Київ, вул. Липська, 18/5 (р/р:26002014180001 у Львівській філії ВАТ “Банк Універсальний”, м.Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ:30045370) суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

              

                 Суддя                                                                               О.Ф. Ремецькі